Геміморфіт

Геміморфіт
Синоніми	каламін
Клас мінералу	силікати
Колір	Безбарвний, білий, блакитний, жовтий або зеленуватий
Форма кристалів	тонкопластинчаста, таблитчаста, подовжена
Сингонія	ромбічна
Твердість	4–5
Блиск	скляний
Густина	2, 45 г/см³
Особливі характеристики	крихкий; піроелектрик

Геміморфі́т (від грец. ἡμι… — напів…, наполовину і μορφή — форма, вигляд), каламін — мінерал класу силікатів.

Історична довідка

Назва пов’язана зі стиснутою формою кристалів. Геміморфіт ототожнювали з каламіном до 1802. Хімік і мінералог Дж. Смітсон (1765–1829; Велика Британія) назвав його діатомовим каламіном, щоб відрізнити від благородного каламін-смітсоніту.

Мінералог Г. А. Кенготт (1818–1897; Німеччина) 1853 описав геміморфіт як самостійний мінерал та увів назву в науковий обіг.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Zn₄[Si₂O₇](OH)₂xH₂O.

Хімічний склад, %: ZnO — 67,5; SiO₂ — 25; H₂O — 7,5.

Домішки: Pb, Fe, Ca, Mg, Ti, Al, Cd.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Структура острівна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 4–5. Густина 3,45 г/см³.

Кристали тонкопластинчасті, таблитчасті, часто подовжені. Відомі двійники по (001).

Безбарвний, білий, блакитний, жовтий або зеленуватий.

Блиск скляний. Крихкий.

Піроелектрик.

Асоціації: англезит, аурихальцит, галеніт, гідроксиди заліза, гідроцинкіт, кальцит, розазит, сфалерит, смітсоніт, церусит, хризокола.

Походження. Розташування родовищ

Мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ. Трапляється у вигляді волокнистих, радіально-променистих, ниркоподібних або сталактитових (див. Сталактит) агрегатів, а також у вигляді дрібних кристалів, які утворюють кірки і друзи.

Типова місцевість поширення геміморфіту — поблизу с. Бейци в жудці Біхор, Румунія.

Знахідки: у Великій Британії (Англія, графство Камбрія), Словаччині (Банська Штявниця), Німеччині (поблизу міст Фрайберга та Альтенберга), на перетині кордонів Німеччини, Бельгії та Нідерландів, на острові Сардинія, в Ірані (поблизу м. Ісфахана), США (штати Колорадо, Монтана, Невада, Нью-Джерсі, Юта), Мексиці (штати Дуранго, Чіуауа).

Значні скупчення виявлено в Казахстані, Польщі (Верхня Сілезія), РФ (Забайкалля).

Значення

Використовують як цинкову руду. Збагачують флотацією.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 546–549.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
The New IMA List of Minerals — A Work in Progress — Updated: March 2013. [W. p.] : [w. p.], 2013. 183 p. URL: http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_(02-2013).pdf
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. С. 444.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Геміморфіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Геміморфіт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.07.2022