Хризокола

Хризоко́ла (від грец. χρυσός — золото і κολλα — клей; букв. — золотий клей), зелень гірська, зелень мідна, малахіт кременистий, малахіт мідний, сланець зелений, халькостактит — мінерал класу силікатів, водний силікат міді шаруватої будови.

Хризокола
Синоніми	зелень гірська, зелень мідна, камінь зелений, кремінь малахітовий, малахіт кременистий, малахіт мідний, сланець зелений, халькостактит.
Клас мінералу	силікати
Колір	яскраво- або блідо-блакитний до зеленувато-блакитного, рідше — темно-бурий до чорного
Сингонія	ромбічна
Твердість	2–4
Блиск	скляний, восковий, матовий
Прозорість	непрозорий або просвічує
Густина	1, 9–2, 3 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Історична довідка

Термін є алюзією до назви матеріалу, який здавна використовували для пайки золота. Уперше слово вжив Теофраст у 315 до н. е.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): Cu₃[Si₄O₁₀|(OH)₂];
за виданням «Енциклопедія мінералогії» (англ. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy, Нью-Йорк, 1983): (CuAl)₂H₂Si₂O₅(OH)₄•nH₂O.

Хімічний склад (%): CuO — 45,2 %; SiO₂ — 34,3; H₂O — 20,5.

Домішки: Al₂O₃, СаО, MgO, тонкодисперсні вкрапленики каолініту, опалу, мінералів заліза і манґану.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Кристалічна структура подібна структурі палигорськіту. Форма виділення — ниркоподібні, гроноподібні аґреґати, кірки, землиста або щільна емалевидна маса. Густина — 1,9–2,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–4. Колір яскраво- або блідо-блакитний до зеленувато-блакитного, рідше — темно-бурий до чорного. Блиск скляний, восковий, матовий. Непрозорий, зрідка — слабо просвічує. Злам раковистий. Через низьку твердість, водоутримання та схильність до розтріскування чутливо реагує на високі температури, фізичні та хімічні навантаження.

Асоціації: азурит, галуазит, куприт, малахіт, нонтроніт, тенорит.

Різновиди

У залежності від хімічного складу і фізичних властивостей виокремлюють:

хризоколу глиноземисту, або піларит — суміш хризоколи з каолінітом;
хризоколу-кварц — зростки хризоколи з кварцом;
хризоколу колоїдальну, або корнюїт — колоїдно-дисперсний мідний силікат, знайдений у Люнебурзькому степу поблизу м. Ганновера;
хризоколу пухирчасту — пухирчасті аґреґати, які утворюють кірочки на пісковиках (трапляється, зокрема, у Жезказганському родовищі мідних руд у Казахстані);
демидовіт, ціанохальцит — фосфоровмісні різновиди (до 9 % Р₂О₅) та ін.

Походження. Поширення

Трапляється в зоні окиснення мідних родовищ серед кременистих порід. Поширений гіпергенний мінерал, виявлений на всіх континентах.

Знахідки: Англія (графство Корнуолл), Чилі (копальня Чукікамата в комуні Кокімбо), Росія (поблизу м. Нижнього Тагілу, Уральські гори), Словаччина (поблизу м. Банської-Бистриці), Ізраїль (долина Тімна), Республіка Конго (провінція Катанга), США (штати Аризона, Нью-Мексико, Юта), Мексика (шт. Сонора), Австралія (шт. Квінсленд).

Виявлений у родовищах мідних руд, серед яких найбільші розташовані у Німеччині: Купферберг (земля Баварія), Ділленбург (земля Гессен), Шнеєберг (земля Саксонія) та ін, а також у Чехії — Їлемніце (Ліберецький край).

Значення

Локальні накопичення хризоколи — мідні руди. Декоративний і дорогоцінний камінь. Мають попит зростки хризоколи з іншими мінералами: хризоколовий кварц (хризокола, кварц), так званий ейлатський камінь (хризокола, малахіт, бірюза), азуліта (хризокола, азурит, малахіт, куприт, діоптаз). Справляє токсичну дію на певних живих істот, що спонукало до використання хризоколи в суднобудуванні як добавки до фарб для запобігання небажаної акумуляції мікроорганізмів, водоростей і тваринних організмів на занурених під воду конструкціях суден.

Література

Blümner H. Chrysokolla 2 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : in 29 bd. Stuttgart : Metzler, 1899. R. 1. Bd. 3. P. 2515.
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Корунд // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Okrusch M., Matthes S. Mineralogie. Einführungin die spezielle Mineralogie, Petrologieund Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
Хризокола // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Хризокола // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хризокола (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.10.2023