Цинкові руди

Ци́нкові ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять Цинк у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе і економічно доцільне.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Розташування родовищ
4 Цинкові руди в Україні
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Поклади цинкових руд розробляють упродовж тисячоліть: у штаті Раджастан (Індія) виявлено цинкову копальню, розробку якої вели у 2 тис. до н. е. Цинковмісні мінерали і продукти здавна використовували для легування міді і виробництва латуні, однак чистий цинк отримати не вдавалось. Причина в тому, що вилучення цинку з руди потребує спеціального обладнання — герметичних печей: у процесі виплавки з підвищенням температури цинк випаровується і реагує з повітрям, утворюючи оксид цинку. У Європі цинк виплавили з руди 1738 в Англії [(роботи інженера В. Чемпіона (1709–1789; Велика Британія)] і 1746 в Німеччині (роботи хіміка А. С. Маргграфа).

Характеристика

Властивості цинкових руд визначають властивості мінералів і гірських порід, які входять до їх складу. Цинкові руди зазвичай поліметалічні, містять 1–4 % сульфіду цинку, а також мідь, свинець, срібло, золото, кадмій, бісмут. З мінералів цинку найбільше промислове значення мають:

сфалерит ZnS (67 % Zn, містить домішки Cd, Ir, Ga і Ge);
вюртцит ZnS (63 % Zn);
смітсоніт ZnCO3(52 % ZnS);
каламін Zn[Si2O7](OH)2 (53,7 % Zn).

Головні промислові мінерали цинкових і свинцево-цинкових руд — галеніт і сфалерит.

Розташування родовищ

Основне джерело одержання цинку — поліметалічні (зокрема, свинцево-цинкові) та мідно-колчеданові руди; рідше цинковмісні сполуки утворюють самостійні поклади.

Світове виробництво цинку (2020) — 12 млн т.

Головні видобувні країни і виробники цинку (2020-ті): Австралія, Болівія, Казахстан, Мексика, Канада, Перу, Росія, США, Китай, Швеція, Індія.

За даними Геологічної служби США, світові запаси цинкових руд — близько 1,9 млрд т. Головні країни за запасами: Австралія (27 %), Китай (18 %), Швеція (14 %), Мексика і Росія — по 9 %.

Цинкові руди в Україні

В Україні немає покладів цинкових руд, придатних для промислового використання. Невеликі родовища розташовані на Закарпатті (Берегівське поле) і в Донецькому вугільному басейні (Нагольний кряж); економічного значення не мають. У м. Костянтинівці (Донецька область) від 1930 діяв завод з виробництва цинку, свинцю й олова «Укрцинк» (на 2024 — у стані припинення).

Література

Willies L., Craddock P., Gurjar L. et al. Ancient Lead and Zinc Mining in Rajasthan, India // World Archaeology. 1984. № 16 (2). P. 222–233.
Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 739 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с.
Mineral Commodity Summaries 2021. Reston : U.S. Geological Survey, 2021. 204 p. URL: https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2021/mcs2021.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Цинкові руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Цинкові руди (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.05.2024