Каламін

Каламін.jpg

Каламін

Синоніми геміморфіт, смітсоніт
Клас мінералу силікати
Колір білий, сірий, жовтий, бурий, зелений, блакитний
Форма кристалів таблитчаста, призматична
Сингонія ромбічна
Твердість 4, 5–5, 0
Густина 3, 45 г/см3
Особливі характеристики піроелектрик

Каламі́н, геміморфіт — мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови.

Історична довідка

Термін «каламін» об’єднує 2 мінерали — смітсоніт (карбонат цинку ZnCO3) і геміморфіт (силікат цинку Zn4[(OH)2Si2O7]•H2O). Ці мінерали схожі за зовнішнім виглядом, їх важко розрізнити без докладного хімічного та фізичного аналізу. Уперше мінерали відокремив у 1803 хімік і мінералог Дж. Смітсон (1765; Франція — 1829; Італія).

У гірничодобувній промисловості термін «каламін» історично використовували для позначення обох мінералів. У мінералогії каламін не є актуальним терміном. Його замінили на «смітсоніт» і «геміморфіт».

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Zn4[(OH)2Si2O7]•H2O.

хімічний склад (%): ZnO — 67,5; SiO2 — 25,0; H2O — 7,5.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Кристали таблитчасті, призматичні. Утворюють соско- і гроноподібні сталактити, рідше — суцільні та зернисті агрегати.

Густина ― 3,45 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса ― 4,5–5,0.

Форми виділення — щільні маси білого, сірого, жовтого, бурого та зеленого і блакитного кольору. Під час нагрівання протилежні кінці кристала заряджаються різнойменними електричними зарядами. Має піроелектричні (див. Піроелектрика) властивості. Типовий мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ.

Асоціює з галенітом, кальцитом, смітсонітом, сфалеритом, церуситом, гідроксидами заліза.

Поширення

Значні скупчення є в Центральному Казахстані, Польщі (Верхня Сілезія), Російській Федерації (Забайкалля).

Значення

Входить до складу свинцево-цинкових руд.Збагачують флотацією.

Безбарвні та сині кристали використовують у ювелірній справі. Добре розвинені кристали цінують колекціонери. У косметичній промисловості застосовують для виготовлення лікувальних лосьйонів і мазей.

Література

  1. The Smithsonian Institution, 1846–1896. The History of Its First Half Century / Ed. by G. B. Goode. Washington : De Vinne Press, 1897. P. 12–13.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каламін (геміморфіт) // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Каламін (геміморфіт) // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Каламін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каламін (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.06.2022


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶