Велика стіна
|
Велика стіна | |
|---|---|
| Країна | Китай |
| Площа | 2 151,55 га |
| Рік внесення | 1987 |
| Критерії | (i), (ii), (iii), (iv), (vi) |
Вели́ка стіна́ (англ. The Great Wall) — комплекс оборонних споруд, оборонний мур із баштами й брамами 220-х до н. е. — 1644, який захищав Китай від нападів із півночі (Китайська Народна Республіка); пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (від 1987).
В Україні віддавна поширене найменування Велика китайська стіна.
Загальна площа пам'ятки 2 151,55 га, площа буферної зони 4 800,8 га.
Зміст
Розташування. Складники
Міститься по лінії історично сформованого північного державного кордону країни, в основному уздовж Іньшанського гірського пасма, захищаючи внутрішні райони із землеробським населенням від вторгнень войовничих кочівників з півночі. Починається на сході біля Шаньхайгуаня у провінції Хубей і закінчується біля Цзяюйгуаня у провінції Ганьсу на заході. Її основна частина складається з кількох ліній оборони, що включають мури, оборонні вали, рови, кінні шляхи, вартові й оборонні башти та укриття на стіні, а також фортеці та проходи уздовж стіни. Окремі фортечні споруди є архітектурними домінантами й акцентами у ландшафті. Загальна довжина оборонних ліній різних епох і різного ступеня збереженості, що формують комплекс, — понад 20 тис. км. Його слушно вважають найбільшим зі споруджених людством на планеті Земля. Проте поширена версія, що його видно з космосу чи з Місяця, не відповідає дійсності і є вигадкою жартівників 18 ст.
Історична довідка
Велику стіну безперервно будували від 3 ст. до н. е. до 17 ст. як реалізацію найважливішого військово-оборонного проєкту послідовних китайських імперій. З урахуванням використання попередніх глинобитних оборонних споруд будівництво стіни тривало загалом близько 2-х тисячоліть. За правління імператора Цінь Шихуанді 221‒211 до н. е. під керівництвом полководця Меня Тяна ділянки укріплень, споруджених від 6 ст. до н. е. у попередні царства Вей, Чжао, Цінь, Янь (353‒290 до н. е.) та загалом у епоху Чжаньго (період войовничих царств, 475‒221 до н. е.), були об’єднані й доповнені. Так утворено цілісну оборонну систему — «Стіну десяти тисяч лі». На будівництві працювали одночасно 300 тис. воїнів, селян і рабів. Значним етапом розбудови цих укріплень став 555, коли 1,8 млн будівельників звели 450 км мурів з баштами від північних околиць м. Пекіна на схід. До 12 ст. збудовано ще понад 4 000 км мурів від східних меж імперії до пустелі Гобі. Подальше спорудження та реконструкція Великої стіни тривали до часів правління династії Мін (1368–1644), коли Велика стіна стала найбільшим військовим комплексом споруд у світі. У Китайській Народній Республіці (КНР) різні складники Великої стіни внесено до списків державних та/або провінційних пріоритетних охоронюваних об’єктів відповідно до Закону КНР про охорону культурних реліквій. Положення про охорону Великої стіни, оприлюднене 2006, є конкретним правовим документом щодо охорони та управління Великою стіною. Серія планів збереження пам'ятки, яку періодично переглядають, охоплює різні рівні адміністрування — від генерального плану до провінційних та спеціальних планів. Це важлива гарантія комплексного збереження та використання Великої стіни. Національне управління культурної спадщини КНР та управління культурної спадщини провінцій, де розташовані ділянки Великої стіни, відповідають за керування місцевими органами державної влади в питаннях реалізації заходів з утримання, реставрації, експлуатації пам'ятки, яка тепер є головною туристично-екскурсійною локацією країни.
Характеристика
Стіну побудовано у гористій місцевості. Її протрасовано (див. Трасування) на горішніх позначках рельєфу місцевості, по вододілах і гірських хребтах. Східну частину збудовано в оригінальній будівельній техніці: масивну стіну складено з кам’яних плит і шарів утрамбованої землі. У західних регіонах, бідніших на будівельний камінь, це початково був земляний вал, згодом облицьований сірою цеглою та каменем. Мурована частина стіни сягає в довжину понад 4 000 км. З північного напільного боку мур був заввишки 9 м, а з південного боку — 7,5 м. Унизу завширшки 6,5 м, угорі, в рівні бойового обходу — 5,5 м. Масивні зубці оборонного парапету — прямокутної форми. Через кожні 120‒200 м (дальність ефективного ураження стрілою з лука) в мурі стояли чотиригранні двоповерхові башти, вищі за мур на 3,5–4 м. У них перебував військовий гарнізон. Угорі кожної башти був бойовий майданчик, зазвичай із надбудовою і великими арковими бійницями. Через кожні 10 км стояли сигнальні башти, на горішніх платформах яких гарнізон розпалював сигнальне вогнище у разі наближення ворога. Для проходу торговельних караванів у мурі було 12 брам, захищених окремими фортецями.
Велика стіна відображає взаємини між сільськогосподарськими та кочовими цивілізаціями у стародавньому Китаї. Вона є значним матеріальним свідченням далекоглядного стратегічного мислення політичного класу країни та могутності збройних сил центральних імперій, спрямованих, передусім, на забезпечення оборони краю. Це визначне явище військової архітектури, технологій та мистецтва стародавнього Китаю. Як пам’ятка, що включає складники, створені у різні історичні епохи, і зберегла автентичність, — це незамінне джерело історико-культурної інформації щодо багатьох аспектів минувшини країни протягом останніх 2,5 тис. років.
Значення
Велика стіна як унікальна пам'ятка військової архітектури є національним символом Китаю. Вона оприявнює тисячолітнє піклування держави про захист країни та її народу. Цим обумовлено визначну універсальну цінність комплексу, який з огляду на це 1987 занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 438 за критеріями (i), (ii), (iii), (iv), (vi). Його цінність Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО колегіально сформулював так:
К р и т е р і й (i): Велика стіна часів династії Мін є справжнім шедевром не лише завдяки амбітному характеру проєкту, а й з огляду на досконалість його будівництва. Єдиний твір, побудований людськими руками на цій планеті, який можна побачити з Місяця (насправді це твердження не відповідає дійсності – редакція ВУЕ), Стіна є, у величезному континентальному масштабі, ідеальним прикладом архітектури, інтегрованої в ландшафт.
К р и т е р і й (ii): У період Чуньцю китайці нав'язали іншим спільнотам свої моделі будівництва та організації простору оборонних споруд уздовж північного кордону. Поширення китайської культури посилилося унаслідок переміщення населення, спричинене Великою стіною. Критерій (iii): Те, що Велика стіна є винятковим свідченням цивілізацій стародавнього Китаю, ілюструють як утрамбовані земляні ділянки укріплень, датовані епохою Західної Хань, що збережено у провінції Ганьсу, так і кам'яне мурування періоду Мін.
К р и т е р і й (iv): Цей складний та діахронічний культурний об'єкт є видатним та унікальним прикладом військово-архітектурного ансамблю, який служив єдиній стратегічній меті протягом 2000 років. Але історія його будівництва ілюструє послідовний розвиток оборонних методів та адаптацію до змінних політичних контекстів.
К р и т е р і й (vi): Велика стіна має незрівнянне символічне значення в історії Китаю. Її метою було захистити Китай від зовнішньої агресії, а також зберегти його культуру від звичаїв іноземних варварів. Оскільки її будівництво супроводжувалося людськими стражданнями, вона є важливою темою у китайській літературі, що оприявнено в таких творах, як «Солдатська балада» Чень Ліня (бл. 200) або вірші Ту Фу (712‒770), а також у популярних романах періоду Мін.
Джерело
- UNESCO World Heritage Centre: The Great Wall. URL: https://whc.unesco.org/en/list/438
Література
- Тимофієнко В. Нариси всесвітньої історії архітектури. Київ : Київський національний університет будівництва та архітектури, 2000. С. 415‒420.
- Schütte H. Chinas Große Mauer. Die Wiederentdeckung eines Weltwunders. München : Orbis, 2002.160 р.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 214‒215.
- Lovell J. Die Große Mauer. China gegen den Rest der Welt. Stuttgart : Theiss, 2007. 344 р.
- Yamashita M., Lindesay W. The Great Wall – From Beginning to End. New York : Sterling, 2007. 160 p.
- Man J. The Great Wall. London : Bantam Press, 2008. 336 p.
- Rojas C. The Great Wall : a cultural history. Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press, 2010. 214 р.
- World Heritage Sites: A Complete Guide to 1073 UNESCO World Heritage Sites. Buffalo; Richmond Hill : Firefly Books, 2018. 980 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Велика стіна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Велика стіна (дата звернення: 10.10.2026).
Оприлюднено: 23.07.2026
