Бінгель

Бі́нгель (тур. Bingöl) — провінція (іль) Туреччини.

Бінгель (Bingöl)
Тип	провінція
Адміністративний центр	Бінгель
Країна	Туреччина
Площа (кв. км)	8 000
Чисельність населення (тис.осіб)	286, 655
Густота населення (осіб на кв.км)	34,61 осіб/км²

Географічне положення

Розташована у східній частині країни. Межує з провінціями Ерзінджан та Ерзурум (на півночі), Муш (на сході), Діярбакир (на півдні), Елязиг (на південному заході та заході), Тунджелі (на північному заході).

Адміністративно-територіальний поділ

Поділяється на 8 районів: Адакли, Бінгель, Генч, Карлиова, Кіги, Сольхан, Яйладере, Єдісу. До складу провінції входять 11 муніципалітетів, 325 сіл.

Територія — 8,0 тис. км².

Адміністративний центр — м. Бінгель.

Історична довідка

Існування постійних людських поселень на території сучасної провінції Бінгель фіксують із часів неоліту. Регіон був одним із осередків видобутку обсидіану (див. Скло вулканічне), який уже у 8–7 тис. до н. е. постачали в різні місця Близького Сходу (знаряддя з видобутого там обсидіану виявлено, зокрема, в Сирії та Ірані). Експорт обсидіану з регіону тривав і в часи енеоліту та раннього бронзового віку.

У 1-й пол. 1 тис. до н. е. регіон входив до складу Урарту. У сер. 1 тис. до н. е. його землі перебували в орбіті культурного й політичного впливу Ассирії, Персії, давньогрецьких держав. У 3 ст. до н. е. він увійшов до складу Софенського царства (спершу перебувало в залежності від Селевкідів, але згодом здобуло фактичну незалежність), а в 1 ст. до н. е. був поглинутий Великою Вірменією. У 2 ст. і 4 ст. на короткий час двічі входив до складу Римської імперії (частина провінції Вірменія). У подальші століття місцевість перебувала на прикордонні Візантії та Великої Вірменії. У середині 10 ст. регіон увійшов до складу Візантії.

У 12–13 ст. в межах цієї місцевості сформувалась окрема держава — Бінгельський емірат (назва запроваджена сучасними істориками), або Чапакчур (від вірменської назви м. Бінгеля), зі змішаним вірменсько-курдським населенням. Центром держави було м. Чапакчур (тепер м. Бінгель). Назва Чапакчур (тур. Çapakçur) означає чисту воду, яка тече.

Держава Чапакчур перебувала в залежності від Монгольської імперії (13–14 ст.), а згодом — від держав Ак-Коюнлу та Кара-Коюнлу. На початку 16 ст. Бінгель потрапив у залежність від Османської імперії, хоч і не став її частиною. Від 17 ст. до середини 19 ст. ця місцевість — частина емірату Палу (частина Османської імперії зі значною внутрішньою автономією). Регіон остаточно інкорпоровано до складу Османської імперії у 1830–1860-х.

До початку 20 ст. у регіоні переважало вірменське населення зі значною курдською меншиною. Унаслідок Вірмен геноциду (1915) вірменська частина населення була майже повністю знищена. У 1915–1917, під час Першої світової війни, у регіоні точилися інтенсивні бої між арміями Османської та Російської імперій.

Невдовзі після проголошення Туреччини республікою, регіон 1923 став частиною провінції Елязиг. 1929–1936 — частина провінції Муш. 1936 виділений в окрему провінцію Бінгель із центром у м. Чапакчурі. 1944 м. Чапакчур перейменовано на м. Бінгель (тур. Bingöl — тисяча озер, від bin — тисяча і göl — озеро), давню вірменську назву замінено на нововинайдену турецьку.

1935–1946 на регіон поширювалася дія т. з. Закону Тунджелі: запроваджував у цій місцевості надзвичайний стан і передавав цивільну владу на місцях військовій адміністрації.

Упродовж кінця 20 — початку 21 ст. в регіоні неодноразово відбувалися збройні напади курдських парамілітарних формувань на співробітників турецької поліції, а також ненасильницькі акти опору курдської меншини.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Територія провінції приурочена до вулканічного масиву, складника Вірменського нагір’я, середні висоти — 1 200 м над рівнем моря. Найвищі гори: Котела (2 940 м), Шайтан (2 906 м), Серчелик (2 900 м), Карир (2 373 м) і Чавреш (2 246 м). Найбільші за площею улоговини в районах Бінгель (80 км2) і Генч (60 км2). З-поміж корисних копалин є незначні поклади залізної руди, а також свинець, цинк, фосфати та кіаніти. Більшість родовищ розташовані у районі Генч.

Ґрунти

Структура гір провінції Бінгель в основному складається з базальту та андезиту. У результаті тектонічних подій наприкінці третинного періоду лава, що виникла з розломів, утворила покрив. Унаслідок розломів деякі маси цього покриву зруйнувалися, а деякі піднялися та утворилися гори.

Річки

Найбільші річки — Мурат (722 км, лівий витік р. Євфрату) та Мунзур (144 км, басейн р. Євфрату), найбільше озеро — Бахрі (площею 1 150 км² на висоті 1 986 м).

Клімат

Клімат континентальний, зі спекотним сухим літом і холодною сніжною зимою. Найпосушливіші місяці — липень і серпень, найвологіші — лютий і грудень; середня температура липня — +26,7°С, січня — –2,1°С. Середня кількість опадів — 935 мм/рік. Коли навесні погода починає теплішати, гірські райони відносно холодні (через висоту навколишніх гір).

Переважають вітри західно-північно-західного напрямку. За даними Головного управління метеорології, середньорічна температура становить +12,1°С. Кількість днів зі снігопадом — 24,5 доби, а з морозом — 94,1 доби.

Рослинний і тваринний світ

Флора провінції багата й різноманітна, характеризується високим рівнем ендемізму. У складі гірських ландшафтів переважають листяні ліси, зокрема представлені світлі розріджені дубові ліси з численними рідкісними видами дерев. Домінують у рослинних угрупованнях цих лісів дуб ліванський, дуб алепський, дуб Бранта. Поширені чимало господарськи цінних рослин (всього 61 вид), які ростуть у дикій природі, наприклад, нут, інжир, 30 видів дикої пшениці, борщівники, сливи та ін. Серед видів флори багато лікарських рослин (всього 93 види, з них 80 ростуть у дикій природі, а 13 культивують), які широко використовують у медицині народній, зокрема деревій звичайний, кілька видів шавлії, чебрець Кочі, звіробій шорсткий тощо.

Тваринний світ провінції, так само як і рослинний, характеризується високим таксономічним різноманіттям. У фауні представлені всі основні групи безхребетних (серед яких гельмінти, п’явки, чимало видів комах тощо), а також хребетних тварин (риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці). Тут водяться рись звичайна, свиня дика, леопард анатолійський, дикі кози (див. Козел звичайний), популяції яких загрожує зникнення, та інші тварини.

На території провінції є пам’ятка природи «Плавучі острови» загальною площею 38,4 тис. га: три плавучі острови, утворені лучними рослинами, пирієм і водними рослинами, що рухаються по прісноводному о. Аксакал.

Населення

Загальна кількість населення — 286,655 тис. осіб, густота — 34,61 осіб/км² (2023, оцінка). Склад населення за етнічними групами: турки, курди, заза, ласи, черкеси. За релігійними групами (2016, опитування): мусульмани-суніти (90,6 %), мусульмани-алевіти (2,7 %), алевіти (1,7 %), кизилбаші (0,5 %), інших конфесій (3,5 %), атеїсти (1,1 %). За віковими групами (2023, оцінка): до 14 років — 25 %, 15–64 роки — 66,9 %, 65 років і більше — 8,1 %. За статевими групами (2023, оцінка): чоловіки (50,4 %), жінки (49,6 %). Частка міського населення — 97,4 тис. (71 %), сільського — 39,9 тис. (29 %). Населення зростає, щорічна зміна населення (2017–2023) — 0,74 %.

Турецькою мовою розмовляють 90,4 % населення, 64,1 % — мовою зазакі, 40,1 % — курманджі та 5,6 % — арабською (2016, опитування).

Найбільше місто (2022, оцінка): Бінгель (133 423 особи).

Господарство

Промисловість

Рівень безробіття в провінції — 7,9 % (нижче середнього показника по Туреччині).

У провінції немає великих підприємств. За кількістю працівників: 58 % — мікропідприємства, 30 % — малі та 12 % — середні.

Найбільші компанії: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дімін. Гірнича промисловість і торгівля» (тур. «Dimin Madencilik Sanayi ve Ticaret A.Ş»; заснована 2008) — діяльність у галузі видобутку заліза і хрому (працює 500 осіб), група компаній «Алан текстиль» (тур. «Alan Şirketler Grubu Tekstil»), філія компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Бінсу» (тур. «BİNSU İç ve Dış Ticaret Limited Şirketi») — гігієнічні засоби, медичне обладнання тощо, «Веса текстиль» (тур. «VESA Tekstil Sanayi ve Ticaret»).

Найвагоміший сектор економіки і, відповідно, експорту — видобувна (близько 37 %; переважно видобуток мармуру) та харчова галузі промисловості (бл. 35 %). Розвинене виробництво будівельних матеріалів (бл. 13 %) та меблева промисловість. Діють компанії: «Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна промисловість і торгівля Гюль-Хас» (тур. «Gül-Has İnşaat Sanayi Ve Ticaret Limited Şirketi»; металеві конструкції), «Пробін» (тур. «Probin»; заснована 2003; будівництво, продукти харчування — джеми), Товариство з обмеженою відповідальністю «Хас Байрам» (тур. «Has Bayram Ltd.Şti»; будівництво, харчування) та інші.

У 2020-х турецька металургійна компанія «Ердемір» («Erdemir») відкрила родовище залізної руди на руднику Бінгель-Авник: за прогнозами запаси становлять 250–300 м. У 2023 компанія почала будувати тут збагачувальну фабрику. На Півдні провінції, на р. Мурат розташована одна з найбільших в Туреччині гідроелектростанція Калекей (потужність 500 МВТ, діє від 2021).

Значного розвитку набула деревообробна промисловість, виготовлення дерев’яних виробів (ложки, скрині тощо). Розвинуте ткацтво (килими, доріжки).

Сільське господарство

Основу економіки становлять скотарство, землеробство. Пасовища займають 50 % земель. У сільському господарстві переважає м’ясо-молочне тваринництво. Скотарство включає вівчарство, розведення кіз і великої рогатої худоби.

Вирощують пшеницю, ячмінь, цукровий буряк, табак, картоплю, фрукти. Особливу увагу надають бджільництву: медозбір з вулика (14,9 кг) перевищує середній по країні. Мед є одним з головних продуктів експорту. Серед експортних продуктів також волоський горіх, яблуко та груша.

Сфера послуг

Функціонує торгово-промислова палата Бінгеля (заснована 1989).

У провінції розвинений туризм. Гірськолижний курорт Хесарек — один з центрів зимового туризму з лижним сезоном 4–5 місяців. Розташований за 45 км від аеропорту Бінгель, на горі заввишки 2500 м над рівнем моря, має 4 траси, готель на 70 місць. Гірськолижний курорт Йолчаті має трасу довжиною 950 м.

Бінгель також пропонує туристам оздоровлення завдяки термальним джерелам. Важливим об’єктом є термальний центр Університету Бінгель (готель на 36 місць, 6 басейнів). За 18 км від м. Бінгель розташований термальний курорт Кес з готелем на 60 місць. Процедури (купання та пиття води) допомагають вилікувати ревматизм, серцево-судинні та гінекологічні захворювання.

Транспорт

Аеропорт Бінгель розташований за 20 км від однойменного міста, діє від 2013, річна пасажиромісткість — 500 тис. осіб.

Загальна протяжність автомобільних доріг — 380 км, з них 266 асфальтованих, 91 км гравійних. Залізниця з’єднує провінцію із західними регіонами.

Розвинута система громадського транспорту — автобусна та залізнична мережа.

Освіта, наука, культура

Провідним закладом вищої освіти є Університет Бінгеля (заснований 2007). У його складі: 10 факультетів, 5 інститутів, 1 коледж, 6 професійно-технічних училищ (продовольства, сільського господарства та тваринництва; охорони здоров’я; технічних наук; соціальних наук тощо), 24 науково-дослідні та прикладні центри (зокрема: з розвитку бджільництва, біотехнології, стоматології, викладання мов, педагогічний, досліджень енергетики, навколишнього середовища та природних катастроф, соціально-економічних студій, декламації, проблем жінок та сім’ї, безперервної освіти, дистанційної освіти, сільськогосподарський тощо).

Середній рівень освіти в провінції нижчий за середній у країні. Загальна частка неписьменного населення — 7,68 % (2017, статистика; приблизно вдвічі більше, ніж у середньому в Туреччині). Помітною є диспропорція за рівнем освіченості між чоловіками і жінками. Згідно з даними Турецького статистичного інституту (2014), в Бінгелі кількість неписьменних жінок становила 16,2 тис. осіб, а чоловіків— 3,9 тис. осіб (у 4,1 рази менша). На 2010 не закінчили школу 37,99 % жінок, що є втричі більшим за середній показник по країні (усього в Туреччині — 12,99 %).

У регіоні домінують консервативні культурні, релігійні, сімейні традиції.

Культурні заходи для студентства і громадськості організовують губернаторство, університет, муніципальні організації та фонди.

На 2012 у провінції діяли 6 публічних бібліотек, 3 кінозали, 4 театри. У провінції функціонує музей. У Бінгелі загалом 59 нерухомих культурних цінностей, 13 археологічних пам’яток.

Релігія

Близько 80 % населення відносять себе до шафіїтського мазгабу (див. Шафіїти) ортодоксального сунітського ісламу. Попри різні конфесійні уподобання, належність до різних течій, етнічних та релігійних субкультур провідною є маніфестація загальномусульманської ідентичності.

Інститут шейхів, надзвичайно впливовий за феодальних часів, натепер помітно втратив свій вплив. Шейхи ще користуються традиційною повагою в соціумі (переважно у сільських районах), але вже не мають колишнього вирішального авторитету в релігійних, культурних, сімейних та економічних питаннях, остаточно втратили монополію на освіту й науку. Шейхство стало спадковим явищем.

Спорт

Культивують футбол, футзал, волейбол, баскетбол і гандбол.

Серед спортивних клубів: футбольний «12 Бінгельспор» (заснований 2012), волейбольний «Сольханспор» (заснований 2013).

Діють міський стадіон у м. Бінгелі (3 тис. місць), Центр підготовки спортсменів, центральний критий плавальний басейн (5 доріжок, довжина 25 м), спортивні зали тощо.

Персоналії

У провінції народилися: актор театру і кіно А. Сюрмелі (нар. 1959), співак і автор пісень С. Коджакая (нар. 1973), обидва — район Сольхан.

Література

Годзинська M. Живий Коран турецьких алевітів в умовах сучасного суспільства // Східний світ. 2015. Вип. 4 (89). С. 84‒93. URL: https://oriental-world.org.ua/index.php/journal/article/view/317
İngöl İli Sosyal Analiz Çalişmasi / Ed. A. Solak. Ankara : Hegem Vakfı, 2016. 277 р. URL: https://fka.gov.tr/sharepoint/userfiles/Icerik_Dosya_Ekleri/YATIRIM_VE_TANITIM_DOKUMANLARI/B%C4%B0NG%C3%96L%20%C4%B0L%C4%B0%20SOSYAL%20ANAL%C4%B0Z%20%C3%87ALI%C5%9EMASI.pdf
Ayiş M. Ş. Bingöl ve Çevresinde Halidîliğin Yayılmasında Etkili Olmuş Sufi Şahsiyetler // BÜİFD. 2018. № 1. Р. 183‒208. URL: https://www.bingol.edu.tr/documents/bingol_ve_cevresinde_halidilik.pdf
Polat R. Ethnobotanical Study on Medicinal Plants in Bingöl (City center) (Turkey) // Journal of Herbal Medicine. 2019. № 16. P. 1–11. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2210803318300083
Işık S., Yavuz S. Investigation of Biogas Production Potential from Livestock Manure by Anaerobic Digestion in Bingöl Province // Türk Doğa ve Fen Dergisi. 2022. № 11 (1). P. 116–122.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бінгель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бінгель (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.03.2025