Андезит

Андези́т (від Анди) ― магматична гірська порода середнього складу, нормальної лужності.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
- 2.1 Хімічний склад, фізичні властивості й різновиди
- 2.2 Походження. Розташування родовищ
3 Андезит в Україні
4 Значення
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Андезит визначив і назвав геолог Х. Л. фон Бух у 1836.

Характеристика

Хімічний склад, фізичні властивості й різновиди

Середній хімічний склад: SiO₂ 56–64 %, TiO₂ 0,5–0,7 %, Al2O3 16–21 %, Fe₂O₃ 3–4 %, FeO 3–5 %, MgO 3–4 %, CaO 6–7 %, Na₂O 2–4 %, K₂O 1–2 % (Петрографічний кодекс України). Має зазвичай темно-сірий або майже чорний колір, масивну або пузирчасту текстуру, порфірову структуру з гіалопілітовою чи пілотакситовою основною масою; остання утворена субпаралельними мікролітами плагіоклазу. Украпленики представлені плагіоклазом зональної будови (від лабрадору до олігоклазу) та одним або кількома темноколірними мінералами: кліно- (авгіт) й ортопіроксеном (гіперстен), роговою обманкою, рідше біотитом, за наявністю та співвідношенням яких виокремлюють різновиди. Мінерали другорядні: інколи олівін (в основних), кварц (у найкисліших), калієвий шпат польовий, скло вулканічне. Густина 2,28–2,68 г/см³. Твердість за Мооса шкалою твердості ― 5. Опір стисканню від 80 МПа до 240 МПа. Температура плавлення 1200 °С, пористість 0,8–9,6 %, рідше до 14 %, коефіцієнт розм’якшення (водостійкість) 0,8–1,0.

Походження. Розташування родовищ

Андезит пов’язаний поступовими переходами з основними андезибазальтами й більш кислими дацитами. Утворює лавові потоки, субвулканічні тіла (дайки, штоки), екструзії (купола). Є ефузивним аналогом кварцового діориту. Характерний для деструктивних геодинамічних режимів (зрілих острівних дуг та активних континентальних окраїн андійського типу) та їхніх палеоаналогів (складчастих областей). Це одна з найпоширеніших вулканічних порід світу. Великі родовища андезитів відомі в Кордильєрах (США), у Франції, Бельгії, Вірменії, на Далекому Сході, Камчатці, Кавказі.

Андезит в Україні

В Україні невеликі масиви андезиту розвинуті в складчастих областях: у Криму (міжріччя Бодрак ― Альма, Карадаг), Карпатах (Вигорлат-Гутинська гряда), на Донбасі в зоні зчленування з Українським кристалічним щитом.

Значення

Використовують переважно як будівельний камінь, для виготовлення кислототривких матеріалів. Розробляють кар’єрним способом в Закарпатті.

Література

Магматические горные породы: Кислые и средние породы / Отв. ред. В. В. Ярмолюк, В. И. Коваленко. Москва : Наука, 1987. 374 с.
Петрографічний кодекс України / Відп. ред. І. Б. Щербаков. Київ : [б. в.], 1999. 80 с.
Павлов Г. Г. Петрографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 527с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.