Будапешт, включно з берегами Дунаю, Замковою горою в Буді та проспектом Андраші
Будапе́шт, включно з берега́ми Дуна́ю, За́мковою горо́ю в Бу́ді та проспе́ктом Андраші (англ. Budapest, including the Banks of the Danube, the Buda Castle Quarter and Andrássy Avenue) — визначне місце (див. Культурна спадщина), пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Угорщина.
1987 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 400 внесено номінацію «Будапешт: береги Дунаю і замок Буди з околицями» як один із найвизначніших міських пейзажів Європи. 2002 номінацію розширено внаслідок залучення проспекту Андраші із площею Героїв.
Загальна площа склала 473,3 га. При цьому визначено спільну для обох частин номінації буферну зону (площею 493,8 га), розташовану переважно на лівобережжі р. Дунаю.
Історична довідка
Пам'ятка складається з давньоримського м. Аквінкум (лат. Aquincum), готичного (див. Готика) замку Буди (угор. Budai Var) та його околиць, набережних р. Дунаю та проспекту Андраші (угор. Andrassyut).
Перше поселення на території Будапешта заснували кельти 1 ст. до н. е. Від 106 м. Аквінкум стало адміністративним центром римської провінції Нижня Паннонія. У північній частині Будапешта збереглися руїни громадських будівель римської доби, зокрема амфітеатру, приватних будинків і акведук.
На берегах Дунаю в кінці 8–9 ст. виникають міста Пешт (угор. Pest) на лівобережжі й Буда (угор. Buda) на правобережжі. 1241–1242 обидва міста зруйнували монголи (див. Монголо-татарська навала).
Угорський король Бела IV (1235–1270) побудував у середині 13 ст. на високому правобережному пагорбі замок як королівську резиденцію. 1361 м. Буду проголошено угорською столицею. Сигізмунд І Люксембург із 1412 розширив замок і збудував готичний королівський палац. 1541–1686 м. Буда зазнало значних руйнувань через окупацію турками. 1749–1769 на руїнах готичних споруд збудовано новий палац у стилі бароко.
1873 унаслідок об’єднання міст Буди, Пешту й Обуди утворено місто Будапешт. Після перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію Австро-Угорщину наприкінці 19 ст. на території замку Буди за проєктом архітектора М. Ібла (1814–1891; Угорщина) розбудовано палац короля Угорщини в стилі історизму. При цьому збережено бароковий палац 18 ст. та залишки готичних споруд.
Протягом другої половини 19 — початку 20 ст. зросло значення обох річкових фасадів міста внаслідок спорудження Ланцюгового мосту та будівництва уздовж набережних і поблизу них репрезентативних будівель загальнонаціонального значення (в стилях історизму та модерну): парламенту, Угорської академії, інших адміністративних установ, музеїв, сакральних споруд, забудови довкола площ Л. Кошута та І. Сечені.
У 1896 виконано масштабні заходи з реконструкції забудови та благоустрою міста (в ході підготовки святкування тисячоріччя приходу угорців на ці території). Важливою частиною загальноміського центру став проспект Андраші [збудовано 1896 за проєктом архітектора М. Ібла; названо на честь міністра закордонних справ Австро-Угорщини Д. Андраші (1823–1890)].
Характеристика
Будапешт зберіг окремі структурні компоненти міст Пешту, Буди та Обуди. Замок Буди — резиденція угорських королів. Під час Другої світової війни зазнав значних руйнувань. У післявоєнну добу виконано значний обсяг робіт із реставрації та пристосування архітектурних споруд із розкриттям, консервацією та музеєфікацією середньовічних архітектурно-археологічних пам’яток.
Збереглися середньовічні споруди замку (фрагментарно), палаци 18 та кінця 19 — початку 20 ст. (тут розміщено музейні експозиції та фондові колекції, виставкові зали).
Найвизначніші пам’ятки в околицях замку Буди: площа Святої Трійці; церква Святого Матяша; Рибальський бастіон із пам’ятником Святому Іштвану; палац Шандора тощо.
Проспект Андраші (2,5 км завдовжки) з’єднує площу Ференца Деака і площу Героїв. Під ним проходить перша лінія найстарішого в континентальній Європі метрополітену. Історично сформоване архітектурне середовище проспекту Андраші та прилеглих територій (площа Героїв, міський парк, історичні квартали та громадські будівлі) є характерним цілісним зразком поліфонічної стилістики європейської архітектури другої половини 19 ст.
Значення
Будапешт є прикладом розвитку міста в Центральній Європі. Міський ландшафт ілюструє важливі етапи історії столиці Угорщини, особливості її формування з нашаруванням спадщини різних культур. Панорама долини Дунаю, що відкривається із замку Буди та його околиць, є однією з найбільш мальовничих у Європі, а проспект Андраші порівнюють з Єлисейськими Полями в м. Парижі.
Джерела
- Budapest, Including the Banksof the Danube, the Buda Castle Quarter and Andrássy Avenue // UNESCO. URL: https://whc.unesco.org/en/list/400
Література
- Budapeszt metropolia Wschodu i Zachodu // Renowacje i zabytki. 2004. № 4.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 251–262.
- Мальська М. П., Гамкало М. З., Бордун О. Ю. Туристичне країнознавство. Європа. 2-ге вид. Київ : Центр учбової літератури, 2010. 224 с.
- Hauszmann J. Kleine Geschichte Budapests. Budapest : Pustet, 2012. 192 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пількевич В. О. Будапешт, включно з берегами Дунаю, Замковою горою в Буді та проспектом Андраші // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будапешт, включно з берегами Дунаю, Замковою горою в Буді та проспектом Андраші (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.11.2021
