Блок міжнародний

Блок міжнаро́дний — союз, об’єднання або угода двох чи більше держав з метою спільних дій для вирішення політичних, економічних чи воєнних завдань.

Історична довідка

Одним із перших міжнародних блоків як об’єднання держав став Священний союз (1815), створений Австро-Угорщиною, Пруссією та Росією з метою збереження монархічних режимів (див. Монархія) і недопущення революцій. На початку 20 ст. знаковими протиборчими блоками стали Антанта — військово-політичний союз Великої Британії, Франції та Росії, і Троїстий союз — у складі Німеччини, Австро-Угорщини та Італії; протистояння цих блоків призвело до Першої світової війни.

У 20 ст. міжнародні блоки набули особливого значення у контексті холодної війни, коли світ фактично був поділений на два ворогуючі табори — капіталістичний і соціалістичний, очолювані відповідно США та СРСР. Кожен із таборів мав власний військово-політичний блок — Організацію Північноатлантичного договору (Північноатлантичний альянс або НАТО; 1949) як демократичний та Організацію Варшавського договору (ОВД; 1955) як соціалістичний союз. Розпад СРСР (1991) і закінчення холодної війни призвели до розпуску ОВД і переформатування міжнародних відносин.

Характеристика

Міжнародні блоки, як складні політичні утворення, виникають внаслідок прагнення держав об’єднати зусилля для досягнення спільних цілей. Мають різні форми — від неформальних угод до повноцінних міжнародних організацій із власними інституціями і процедурами.

Держави-учасниці міжнародного блоку:

• об’єднуються добровільно;
• володіють рівними правами і можливостями впливу на рішення і діяльність блоку;
• мають спільні інтереси у певній сфері (безпека, економіка, політика, культура тощо);
• беруть на себе певні зобов’язання щодо співпраці та взаємодопомоги;
• координують дії для досягнення спільних цілей;
• утворюють інституції зі системами керівних органів, штаб-квартир, фондів, що дозволяє ефективніше координувати діяльність і досягати поставлених цілей (наприклад, НАТО має розгалужену структуру, що включає Північноатлантичну раду, Військовий комітет, Міжнародний секретаріат та інші органи).

Серед причин створення міжнародних блоків:

• загроза безпеці (об’єднання держав у військові блоки для захисту від спільного ворога);
• економічні інтереси (економічні блоки для розвитку торгівлі, фінансів та інвестицій);
• політичні цілі (політичні блоки для посилення впливу на міжнародній арені).

Типи міжнародних блоків

Розрізняють військово-політичні, економічні, політичні і політико-економічні міжнародні блоки.

Військово-політичні блоки

Найпоширеніший тип міжнародних блоків, які створюють з метою гарантії колективної безпеки країн-учасниць від зовнішніх загроз. Члени військово-політичних блоків зобов’язуються у разі нападу надавати один одному військову допомогу.

Найпотужніший військово-політичний блок — НАТО, створений для стримування радянської експансії. Після закінчення холодної війни Організація розширилася на схід, приєднавши країни колишнього ОВД. НАТО відіграє ключову роль у дотриманні безпеки міжнародної і стабільності. Зокрема, з 1996 військовий альянс реалізує програму Партнерство заради миру, в якій бере участь і Україна.

Блоки, створені у 20 ст.: АНЗЮС (1952), Організація Договору Південно-Східної Азії (СЕАТО; 1954–1977), СЕНТО (1955 –1979), Азійсько-тихоокеанська рада (АЗПАК; 1966), АСЕАН (1967), АНЗЮК (1971), Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ; 1992) та інші.

Економічні блоки

Створюються з метою розвитку економічної співпраці між країнами-учасницями. Члени економічних блоків можуть укладати угоди про вільну торгівлю, єдиний ринок, спільні інвестиційні проєкти тощо.

Прикладом економічного блоку є ОПЕК (1960), що об’єднує 12 країн-експортерів нафти: координує та уніфікує політику держав-учасниць щодо видобутку і продажу нафти з метою стабілізації світових цін і забезпечення регулярного постачання нафти країнам-споживачам.

Економічний блок Меркосур (1991) діє як спільний ринок Південної Америки, до якого входять Аргентина, Бразилія, Венесуела, Парагвай та Уругвай. Одне з найбільших інтеграційних угруповань у Латинській Америці, що сприяє економічному зростанню та розвитку регіону через вільний рух товарів, послуг і капіталу.

Політичні блоки

Створюються з метою співпраці із політичних питань. Члени політичних блоків можуть координувати свої дії в міжнародних організаціях, проводити спільні зовнішньополітичні акції тощо.

Прикладом політичного блоку є БРІКС (2009), що діє як міжурядова організація найбільших країн, що розвиваються, і проводить щорічні саміти для координації політики міжнародної. Станом на 2025 об’єднує Бразилію, Єгипет, Ефіопію, Індію, Іран, Китай, ОАЕ, Південно-Африканську Республіку і Росію. БРІКС ставить за мету зміцнення співробітництва між країнами-членами з з політичних питань, зокрема політики економічної.

Політико-економічні блоки

Поєднують риси політичних та економічних блоків.

Приклад політико-економічного блоку — Європейський Союз (1957); у сучасному виді існує після підписання Маастрихтського договору 1992 (чинний з 01.11.1993), об’єднує 27 європейських країн (станом на 2024). ЄС — найбільший єдиний ринок у світі зі спільною валютою євро, а також спільною зовнішньою політикою і політикою безпеки. Україна перебуває у процесі приєднання до Європейського Союзу.

Значення

Міжнародні блоки впливають на геополітику, економічний розвиток і безпеку у світі, є важливим інструментом розвитку співпраці між державами, сприяють вирішенню глобальних проблем, зокрема клімату зміни, тероризму, бідності. Однак, можуть бути і джерелом конфліктів міжнародних, напруженості у міжнародних відносинах, особливо коли їхні інтереси суперечать інтересам інших держав чи блоків.

Спостерігається тенденція до збільшення кількості й різноманіття міжнародних блоків, що пов’язано із поглибленням взаємозалежності держав і необхідністю спільного вирішення глобальних проблем сучасності. Міжнародні блоки — важливий елемент сучасної системи міжнародних відносин, їхня роль у майбутньому зростатиме.

Література

1. Юридична енциклопедія : у 6 т. / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998–2004.
2. Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Гол. редкол. Л. В. Губерський. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. 760 с.
3. Дурман О. Л. Інтеграційний вплив міжнародних блоків на вирішення міжнародних Проблем // Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2020. № 2 (8). С. 217–231.

Автори ВУЕ

• С. А. Купрієнко

Покликання на цю статтю: Купрієнко С. А. Блок міжнародний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блок міжнародний (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.05.2025