АНЗЮК

Логотип

А́НЗЮК (ANZUK; за першими літерами англійських назв держав-учасниць: Australia, New Zealand, United Kingdom) ― військово-політичний союз Австралії, Нової Зеландії та Великої Британії. Членами АНЗЮК були також Малайзія та Сінгапур. Діяв 1971–1974.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
- 2.1 Структура
- 2.2 Діяльність
3 Література
4 Автор ВУЕ

Історична довідка

АНЗЮК утворений 1971 за ініціативи Великої Британії для захисту Азійсько-Тихоокеанського регіону. Угода у формі спільного комюніке підписана в м. Лондоні 15–16.04.1971 (набула чинності 01.11.1971). Офіційна мета: створення «п’ятисторонньої системи оборони в малайзійсько-сінгапурському регіоні», а фактично ― забезпечення в Південно-Східній Азії політичних і економічних інтересів Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії.

У радянській та сучасній російській літературі АНЗЮК трактують «як військово-політичний блок», подібний до АНЗЮС, СЕАТО, СЕНТО, проте англомовна література надає цьому об’єднанню значно меншої ваги й розуміє його лише як «тристоронні збройні сили» під командуванням контр-адмірала Д. Веллса, створені Австралією, Новою Зеландією та Великою Британією для захисту Азійсько-Тихоокеанського регіону в період виведення британських військ «на Схід від Суецу».

Характеристика

Структура

Керівний орган АНЗЮК ― об’єднана політична консультативна рада міністрів оборони країн-учасниць. Штаб-квартира відсутня. У межах АНЗЮК створено об’єднані командування збройних сил та єдине командування протиповітряної оборони в малайзійсько-сінгапурському районі, розвідувальна служба.

Діяльність

В угрупованні як стратегічний резерв Співдружності був спеціальний контингент збройних сил Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії (4 піхотних батальйони, 7 ескадрилій ВПС, кораблі військово-морських флотів і «командос» ― підрозділи морської піхоти). Контингент базувався в Сінгапурі, Малайзії та Брунеї. За необхідності передбачено посилення військового контингенту через перекидання повітрям частин стратегічного резерву Великої Британії та інших країн-учасниць. Створена також обʼєднана система протиповітряної оборони Малайзії та Сінгапуру, якою керував комітет із представників усіх країн-учасниць.

1974 інтегровані підрозділи, що входили до складу АНЗЮК, були поступово розформовані (внаслідок політики Великої Британії та Австралії, спрямованої на відмову від «обтяжливих зобов’язань») і замінені національними одиницями. 16.12.1974 штаб морського й повітряного командування був розформований, його активи повернулися у відповідне національне командування, а те, що було сухопутними силами Обʼєднаного Королівства, стало частиною 28 піхотної бригади Збройних сил Великої Британії. Нова Зеландія зберігала свою військову присутність в Сінгапурі до 1977.

Література

Hawkins D. The Defence of Malaysia and Singapore, from AMDA to ANZUK. London : Royal United Services Institute for Defence Studies, 1972. 63 p.
Шреплер Х. А. Международные организации. Москва : Международные отношения, 1995. 320 с.
Murfett M. Between 2 Oceans: A Military History of Singapore from 1275 to 1971 2nd ed. Singapore : Marshall Cavendish Editions, 2011. 520 p.
Weichong O. Malaysia's Defeat of Armed Communism: The Second Emergency, 1968–1989 (Routledge Studies in the Modern History of Asia). London; New York : Routledge, 2014. 222 p.
Turning Points and Transitions: Selections from Southeast Asian Affairs 1974–2017 / Ed. by D. Singh, M. Cook. Singapore : ISEAS-Yusof Ishak Institute, 2018. 808 p.