Єлей

Є́лей (від грец. ἔλαιον — оливкова олія) — освячена олія, виготовлена з рослинної сировини (плодів маслини — оливок), яку традиційно використовують у богослужбовій практиці християни католицького та православного обрядів. Єлей застосовують передусім для здійснення таїнства маслосвяття (соборування, єлеосвячення), обряду єлеопомазання, а також інших релігійних відправ і культових дій.

Історична довідка

Використання єлею в обрядових діях, релігійних практиках було невипадковим. Віддавна оливкова олія, виноградне вино і пшениця були основними продуктами харчування у народів Середземномор'я. Понад те оливкову олію через її лікувальні властивості широко застосовували в народній медицині. За цінність олію називали «рідким золотом».

У релігійних традиціях, зокрема в давньому юдаїзмі, єлей використовували для жертовних узливань, посвяти (у священницький сан, на царство), освячення культового начиння (наприклад, Ковчега Завіту, жертовника для всеспалення, кадильниць, світильників та ін.), постійного освітлення сакральних місць (Скинії, а згодом — Єрусалимського храму) тощо.

Від кінця 1 ст. ранні християни поряд зі священнодією рукопокладення застосовували і обряд помазування єлеєм — зображення знаку хреста на чолі у неофітів. Саме від слова «Помазаник» виводять етимологію титулування «Христос» (див. у ст. Ісус Христос). Церковні письменники, зокрема Тертулліан, вказували на символічне значення єлею в християнському культі, згадували, що світильники в церквах запалюють і за денного світла.

У 13 ст. обряд маслосвяття (єлеосвячення) був включений до переліку головних християнських таїнств, а вчення про нього остаточно сформовано й затверджено Тридентським собором 1545–1563.

У Святому Письмі

У Старому та Новому Завітах символіка єлею була тісно пов’язана з присутністю Духа Святого в людському бутті та можливістю передачі Божої благодаті тим, хто її потребував (через освячення Святим Духом). Помащення єлеєм (олією з плодів оливкового дерева — символу праведника, благословенного Богом) знаменувало Боже благословення, засвідчувало появу праведника, набуття Премудрості Божої, що «відкривало в Законі дорогу правди і блаженства». Відповідно, помазаники Божі — царі (1 Сам. 10:1, 16:12‒13; 1 Цар. 1:39), первосвященники (Вих. 29:7), пророки (1 Цар. 19:16) — були покликані освічувати народ Божими істинами і вести його шляхом спасіння.

Єлей у Новому Завіті наділений функцією провідника зцілювальної сили апостолів та священників. Використання єлею (у Біблії неодноразово — «єлею помазання») мало на меті гарантувати здійснення освячення, означити присутність переданої Божої благодаті та милості. Ісус зображений як охрещений Богом і за Його з’яви (Мк. 1: 9‒11) та як Помазаник Божий: «Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог олією радості — більше, ніж друзів Твоїх» (Євр. 1:9).

Назагал Святе Письмо подає єлей символом Божої благодаті, здатної духовно зцілити стражденну людину (Як. 5:14‒15), охороняти й освячувати її, ширити світло віри.

У релігійній практиці

Єлей використовують для звершення таїнств і обрядів: першого помазування під час хрещення, соборування хворих, освячення олії, хліба на літії (під час всенощного богослужіння), для помазування чола вірян на утрені (т. з. мировання), при освяченні осель тощо. Лампади з єлеєм запалюють перед іконами.

Без єлея таїнство соборування не звершують.

Співзвучність грецьких слів «єлей» (ἔλαιον) та «єлеос» (ἔλεος — милість, милосердя, співчуття) вплинула на значення єлею як фізичного символу милості Божої до людини і благодатних дарів Святого Духа.

Розрізняють єлей і миро — особливу ароматичну суміш на основі оливкової олії, яку готують за складним рецептом із додаванням багатьох компонентів і використовують для релігійних священнодій. Відповідно, у богослужбовій практиці розрізняють чини миропомазання та єлеопомазання.

Цитати

«Далі Господь сказав Мойсеєві такі слова: Візьми такі складові для пахощів: пливучої мирри п’ятсот шеклів, запашного цинамону половину з цього, тобто двісті п’ятдесят, і пахучої тростини двісті п’ятдесят, касії п’ятсот священних шеклів та гін оливкової олії. З усього цього зробиш єлей для святого помазання — запашну суміш, мистецький витвір мироварника. Це і буде єлей для святого помазання» (Вих. 30:22-25).
«Як хтось між вами хворіє, нехай покличе пресвітерів Церкви, і хай помоляться над ним, намастивши його олією в Ім’я Господнє. І молитва віри спасе хворого. і Господь підійме його, а коли він учинив гріхи, вони йому будуть прощені» (Як. 5:14‒15).
Цит. за: Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2023.

Джерело

Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.

Література

Словник біблійного богослов’я / За ред. К. Леон-Дюфура, Ж. Люпласі, А. Жоржа та ін.; пер. з фр. Софрона Мудрого. 2-ге вид. Жовква : Місіонер, 2010. С. 258‒259.
Гаврилова Н. Єлеосвячення (Соборування) // Українська релігієзнавча енциклопедія : в 4 т. / За ред. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2022. Т. 1. С. 650.