Дари Святого Духа
Дари́ Свято́го Ду́ха — у християнському богослов’ї — благодатна надприродна Божественна дія, що впливає на окрему людину (або всю Церкву) і проявляється через духовні таланти і здібності вірянина, його духовний поступ.
У Біблії
У Старому Завіті перелічено дари «Господнього Духа», що засвідчують прихід очікуваного Месії / Спасителя як обдарованого всією повнотою Божої благодаті: «І спочине на Ньому Господній Дух, — дух мудрості й розуму, дух поради і сили, дух знання і Господнього страху» (Іс. 11:2).
У Новому Завіті апостол Павло, розкриваючи сутність духовних дарів, проголошує, що «Дари є різноманітні, а Дух — той самий» (1 Кор. 12:4) і повчає: «Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Одному Дух дає слово мудрості, іншому — слово знання тим же Духом, іншому — віру тим же Духом, іншому — дари оздоровлень тим самим Духом, іншому — робити чудеса, іншому — пророкувати, іншому — розпізнавати духів, іншому — різні мови, іншому — пояснення мов» (1 Кор. 12:7‒10). Далі згадує дари «допомоги», «управління», «знання різних мов» (1 Кор. 12:28). Апостол закликає вірян дбати про більші харизматичні дари.
У Діях святих апостолів йдеться про те, що всі, хто увірував в учення апостолів у день П’ятидесятниці, прийняли дари Святого Духа (Дії 2:38). За ранньохристиянською традицією, апостоли рукопокладенням передавали новохрещеним дари Святого Духа, що доповнювало й посилювало благодатну дію хрещення.
Пізніше, у святоотцівській літературі, розвинуто вчення про духовні органи чуттів, які відкриває в собі християнин, бо Святий Дух дарує людині засоби для сприйняття світу невидимого й божественного, правильного розуміння Божого Слова, бачення Бога в сотвореному світі, здатності пізнавати свого Творця. Дари Святого Духа було витлумачено відтак як духовну обдарованість, зіслану людині здатність приймати Бога та бути відкритою до сопричастя з Ним.
У різних течіях християнства
Учення про дари Святого Духа має значення загальнохристиянської доктрини, але в різних християнських течіях набуло розбіжних інтерпретацій.
У православній і католицькій традиціях — дари Святого Духа сходять на вірян у момент отримання Божої благодаті під час здійснення таїнств хрещення та миропомазання. У протестантизмі — їх зіслання на людину відбувається разом із наверненням.
Католицьке богослов’я з опертям на біблійні тексти (передусім Книгу пророка Ісаї) виокремлює сім дарів (число 7 символізує повноту) Святого Духа: дар мудрості, дар розуму, дар ради, дар сили (мужності), дар знання, дар побожності, дар страху Господнього. У протестантизмі цей перелік може бути більшим або меншим, практикується обряд молитви про дари Святого Духа з покладанням рук на вірян. У різних протестантських напрямах деякі дари набувають виняткового значення: так, дар розпізнавання духів — серед послідовників Руху святості, дар говоріння іншими мовами (див. Глосолалія) — у п’ятидесятництві, дари пророцтва, зцілення, чудотворення, глосолалії — у харизматичних рухах тощо.
Розрізняють дари Святого Духа і плоди Святого Духа — результат впливу на людину рятівної Божої благодаті. Послання апостолів містять згадки про такі плоди: так, за ап. Павлом: «Плiд же Духа — любов, радiсть, мир, довготерпiння, ласкавість, доброта, вiра, лагiднiсть, стриманiсть» (Гал. 5: 22–23). Йдеться, посутньо, про християнські чесноти як наслідок сполучення людських зусиль і благодатної енергії, що духовно підносить людину. А особливо апостол виокремлює три з них: «Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них — любов» (1 Кор. 13:13), піднявши пресвяту любов на вищий щабель понад усіма іншими.
Цитата
«Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить. Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне» (1 Кор. 13:4-8).
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Джерело
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Література
- Стиліянопулос Т. Новий Завіт: Православний погляд. Писання, передання, герменевтика / Пер. з англ. Ю. Гамалій. Львів : Український католицький університет, 2005. 196 c.
- Горошок І. Духовне життя для священиків і мирян. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009. С. 170‒200.
- Докаш В., Павленко П. Дари Святого Духа // Українська релігієзнавча енциклопедія : в 4 т. / За ред. проф. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2022. Т. 1. С. 495.
- Джі Д. Духовні дари. Харків : Право; Київ : Відділ освіти УЦХВЄ, 2019. 313 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Дари Святого Духа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дари Святого Духа (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.10.2024
