Ковчег Завіту
Ковче́г Заві́ту (івр. אֲרוֹן הַבְּרִית), Ковчег Свідоцтва (івр. אֲרוֹן הַעֵדֻת) — головна святиня давньоюдейської релігії: священна скриня, в якій зберігали та перевозили скрижалі з Божими заповідями. Розміщували у Святому святих пересувного святилища — скинії, пізніше — Першого Храму.
Історична довідка
Біблія згадує різні назви святині: «Ковчег Господа» (Іс. Нав. 3:13), «Ковчег Бога Ізраїлю» (1 Сам. 5:8), «Ковчег Завіту Господа Саваота» (1 Сам. 4:4), «Ковчег Господнього Завіту» (Втор. 31:9), «Ковчег Божого Завіту» (Суд. 20:27), «Ковчег Твоєї [Господа] Могутності» (Пс. 132:8), «Святий Ковчег» (2 Хр. 35:3) та ін.
Згідно з Книгою Вихід (івр. שְׁמוֹת, букв. — І ось імена), був виготовлений на Синаї за детальними вказівками, які Господь об’явив Мойсею (Вих. 25:9–28:43): «Усе має бути так, як Я показуватиму тобі, тобто взірець Святині та взірець усіх його предметів, — саме так і зробите». Відповідно до них, Ковчег мав виглядати як коштовна скриня 2,5 ліктя завдовжки (бл. 1,25 м), по 1,5 ліктя завширшки й заввишки (бл. 0,75 м). Виготовлений із дерева (радше за все, йдеться про акацієве), ззовні та зсередини вкритий щирим золотом, довкола — оздоблений золотим обідком у формі вінця. На 4 кутах скрині — 4 кільця золотого литва, куди вкладали дерев’яні, вкриті золотом, держаки (для перенесення Ковчега на нове місце осідку ізраїльтян). Віко для Ковчега («каппорет», 2,5 на 1,5 ліктя) також мало бути з щирого золота, з обох його країв — 2 золотих херувими чеканної роботи, звернені один до одного обличчям, із простертими вгору крилами [Господь обіцяв Мойсею, що розмовлятиме з ним із віка, з-поміж двох херувимів (Вих. 25:22), або над віком Ковчега у хмарі (Левіт 16:2)].
Вміст Ковчега дотепер є предметом обговорень біблеїстів. За панівною думкою, тут зберігали кам’яні скрижалі (або одну, неушкоджену) із Божими заповідями.
Торкатися Ковчега чи навіть дивитися на нього об’явлено небезпечним для життя.
Згідно з біблійною оповіддю, під час багатолітніх мандр юдеїв до Землі обіцяної Ковчег Завіту переносили левіти, нащадки Кегата (Чис. 4:15). Коли ізраїльтяни таборилися, місцем знаходження ковчегу було пересувне юдейське святилище — скинія. Там він зберігався за завісою з блакиті й пурпуру із зображенням херувимів (Вих. 26:31–34), що відділяла Святе святих (Вих. 26:33; 2 Сам. 6:17). Після завоювання м. Єрусалима цар Давид перевіз святиню у нову столицю, в Єрусалимський храм. Звідти Ковчег Завіту зник у часи вавилонського завоювання.
Згідно з віршами Другої книги хронік, Ковчег ще перебував у храмі за часи царя Юдеї Йосії (правив у 640–609 до н. е.). Але святиню не згадано ні серед переліку «скарбів Господнього Храму», вивезених вавилонянами за царя Єхонії (Йоахина, правив у 598–597 до н. е.), який здався у полон (2 Цар. 24:13, 25:13–17), ані в списках начиння, яке згодом повернув переселенцям перський цар Кір І (Ездри 1:9–11). Згадку про вивезення Ковчегу до Вавилонії містить тільки Агада. Припускають, що Ковчег Завіту був знищений загарбниками, за пізнішими легендами — таємно вивезений з Храму і схований (Друга книга Маккавеїв, Талмуд, мідраші).
У Другому Храмі Ковчег Завіту вже відсутній, хоча пов’язані з ним ритуали куріння фіміаму продовжували здійснювати.
Значення
Ковчег Завіту був найважливішим символом юдейської віри, його вважали єдиним фізичним проявом Бога на землі. Мав значення єдиного й виняткового матеріального об’єкта поклоніння (культи будь-яких інших матеріальних речей — фетишів, ідолів каралися як відступництво від Завіту з Богом). Благоговіння і водночас суворі заборони (під загрозою смерті), пов’язані з Ковчегом Завіту, підтверджують його особливе місце в релігійному культі. Біблія містить згадки про його містичну силу і могутність (наприклад, перехід євреїв через р. Йордан або падіння стін Єрихона, див.: Іс. Нав. 3; 6)
За віруваннями юдеїв, Ковчег буде віднайдений в часи Месії, але місце його перебування «буде невідомим, аж доки Бог не помилує народ і не збере його» (2 Мак 2:1‒7).
Юдейські синагоги обов’язково мають спеціальну шафу (нішу, ковчег) для зберігання сувоїв Тори (Арон га-Кодеш), що символізує Ковчег Завіту.
Додатково
Одну з версій про теперішнє місцезнаходження Ковчега Завіту ревно підтримують ефіопські християни. Тут поширені уявлення, що святиня зберігається в церкві Святої Марії Сіонської в м. Аксумі під охороною спеціального монаха-хранителя. Переказують, що Ковчег начебто був вивезений з м. Єрусалима нащадками царя Соломона або храмовими жерцями, потрапив до Ефіопії бл. 5 ст. до н. е. За припущеннями археологів, які проводили дослідження на Храмовій горі, Ковчег міг бути захований глибоко всередині гірської породи. Сюжет таємничого зникнення і віднайдення легендарного артефакту — Ковчега Завіту ліг в основу пригодницької й псевдонаукової літератури, відеоігр, кінофільмів тощо.
Джерело
Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
Література
- Haran M. The Ark and the Cherubim: Their Symbolic Significance in Biblical Ritual // Israel Exploration Journal. 1959. Vol. 9. Is. 1. P. 30–38.
- Haran M. The Disappearance of the Ark // Israel Exploration Journal. 1963. Vol. 13. Is. 1. P. 46–58.
- Ritmeyer L. The Ark of the Covenant: Where It Stood in Solomon's Temple // Biblical Archaeology Review. 1996. Vol. 22 (1). Р. 46–55; 70–73.
- Milgrom J. Leviticus: A Book of Ritual and Ethics. Minneapolis : Fortress Press, 2004. 408 р.
- Головащенко С., Філоненко М. Ковчег Завіту // Українська релігієзнавча енциклопедія : у 4 т. / За ред. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2023. Т. 2. С. 110.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Ковчег Завіту // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ковчег Завіту (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.07.2024
