Трона

Тро́на (від араб. النطرون, грец. νίτρον — нитр), єги́петська сіль — мінерал класу карбонатів; водний кислий карбонат натрію.

Трона
Синоніми	єгипетська сіль
Клас мінералу	карбонати
Колір	білий, сірий до жовтувато- і коричнювато-сірого
Твердість	2, 5–3, 5
Блиск	скляний
Прозорість	напівпрозорий
Густина	2, 14–2, 17 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, розчинний у воді

Історична довідка

Описав мінерал і увів термін у вжиток (1773) консул Швеції в м. Тріполі К. Багге (1722–1773; Швеція) за зразком, знайденим у долині Феццан (Лівія). Однак мінерал відомий здавна. Згадки трапляються у Аристотеля та Плінія Старшого.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): Na₃H[СО₃]₂•2Н₂О;
за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. M. E. Back. Fleischer's Glossary. Тісон, 2022): Na₃[CO₃] (HCO₃)•2(H₂O).

Хімічний склад (%): Na₂O — 41,2; CO₂ — 38,9; H₂O — 19,9.

Фізичні властивості

Структура кристалічна шарувата. Утворює пластинчаті, стовпчасті, волокнисті або щільні агрегати, шарувату масу, кірки і вицвіти на ґрунті. Природні кристали рідкісні. Спайність довершена в одному напрямі. Сингонія моноклінна. Густина — 2,14–2,17 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3,5. Колір білий, сірий до жовтувато- і коричнювато-сірого. Блиск скляний. Напівпрозорий, крихкий. Злам нерівний до напівраковистого. Розчиняється у воді. У взаємодії з сірководнем перетворюється в тенардит.

Супутні мінерали: сода, термонатрит.

Асоціації: бредліїт, галіт, глауберит, гіпс, мірабіліт, натрон, нортупіт, тенардит, пірсоніт, шортит.

Походження. Розташування родовищ

Утворюється під час висихання соляних озер спільно з легкорозчинними сульфатами і хлоридами, іноді з боратами, часто — в суміші з термонатритом, содою і нагколітом, а також на ґрунті (в аридних областях; див. Аридний клімат) і лавах, рідше — внаслідок фумарольної (див. Фумароли) дії.

Найбільші родовища локалізовані в доломітових мергелях і бітумінозних глинистих породах формації Ґрін-Рівер (штати Вайомінг, Юта, Колорадо у США); у відкладах содових озер Серлз-Лейк (штат Каліфорнія, США); Натром (Танзанія), Ваді-ен-Натрун (Єгипет).

Трапляється в Алтайських горах (Росія), у Долині Смерті (США), долині Феццан (Лівія), долині р. Нілу (Єгипет), Кенії, Судані, Ірані, Монголії.

Значення

Важлива содова сировина. Поширене джерело кальцинованої соди, яка має широке застосування у виробництві скла, хімікатів, паперу, мийних засобів, емалей, текстилю тощо, а також як харчова добавка Е500.

Використовують для кондиціонування води, видалення сірки з димових газів і бурого вугілля.

Література

Palache C., Berman H., Frondel C. Dana’s system of mineralogy, (7th edition). 1951. Vol. 2. P. 138–140.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Трона // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Трона // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Back M. E. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. Tucson : Mineralogical Record, 2018. 420 р.
Trona / Handbook of Mineralogy. URL: https://rruff.info/doclib/hom/trona.pdf