Мірабіліт

Мірабіліт
Синоніми	гуджир, сірчанокислий натр, рейсин, глауберова сіль.
Клас мінералу	сульфати
Колір	білий або безбарвний
Сингонія	моноклінна
Твердість	1, 5—2
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	1, 46—1, 49 г/см³
Особливі характеристики	гігроскопічний, крихкий

Мірабілі́т [ нім. mirabilit, від новолат. (sal) mirabilis — чудодійна (сіль)], гуджир, сірчанокислий натр, рейсин, глауберова сіль — мінерал класу сульфатів; водний сульфат натрію, поширений мінерал соляних відкладів.

Історична довідка

Хімік Й. Р. Глаубер (1604–1670; Німеччина) 1626 виявив у процесі аналізу мінеральної води невідому сіль із проносною дією і назвав мірабілітом. 1658 він штучно синтезував цю сіль шляхом взаємодії кухонної солі з сірчаною кислотою. Після відкриття природного сульфату натрію 1845 В. Гайдінгер новий мінерал назвав мірабілітом.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Na₂[SO₄]·10H₂O.

Містить (%): Na₂O — 19,24; SO₃ — 24,85; H₂O — 55,91.

Домішки (рідкісні): К, Mg, Cl.

Окрім десятиводної глауберової солі, відомі ромбічні кристали семиводного кристалогідрату Na₂SO₄•7H₂O та одноводна сіль Na₂SO₄•H₂O.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Спайність досконала в одному напрямку.

Форми виділення — землисті і порошкуваті агрегати, нальоти, кірочки. Кристали рідкісні.

Густина — 1,46–1,49 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5–2. Колір білий або безбарвний. Блиск скляний. Крихкий. Прозорий. На смак гіркий і солоний, не має запаху. Добре розчинний у воді, негорючий. Під час тривалого перебування на повітрі або нагрівання вивітрюється (випаровується) і втрачає масу. За повного вивітрювання перетворюється на порошок білого кольору.

Асоціації: афтиталіт, бльодит, галіт, гіпс, глауберит, епсоміт, тенардит, трона.

Походження. Розташування родовищ

Типовий осадовий хемогенний мінерал. Кристалізується з розсолів озерного або морського походження за температур, нижчих за 32,5–(20–25) °C; у розчинах, насичених NaCl, — за температур до 18 °C.

Трапляється зазвичай у солончаках, на пляжах і в солоних озерах, де осадження може бути сезонним; рідко — в печерах, лавових трубах, вулканічних фумаролах.

Найбільші родовища: береги затоки Кара-Богаз-Гол (Туркменістан), відклади Великого Солоного озера (штат Юта, США), озер Мексики й Аргентини, в Кулундинському і Барабинському степах (Казахстан, РФ). Трапляється в Антарктиді. У розчиненому вигляді глауберова сіль у значній кількості присутня в морській воді та багатьох мінеральних водах, зокрема на курортах Карлові Вари (Чехія) і Марієнбад (Австрія). У невеликих кількостях осаджується з фумарольних конденсатів вулкана Везувій.

Мірабаліт в Україні

На території України є в озерах Кримського півострова та на Прикарпатті.

Значення

Використовують у медицині та як сировину для содової, лакофарбової та скляної промисловостей.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ванадиніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/mirabilite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Мірабіліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Мірабіліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мірабіліт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.06.2023