Тенардит
Тенарди́т [від прізвища хіміка Л.-Ж. Тенара (фр. Thénard)], макіт, менардит, піротехніт — мінерал класу сульфатів, сульфат натрію острівної будови.
|
Тенардит | |
|---|---|
| Синоніми | макіт, менардит, піротехніт |
| Клас мінералу | сульфати |
| Колір | жовтуватий, сіро-білий, червонуватий, безбарвний |
| Форма кристалів | пірамідальні, таблитчасті |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість | 2, 5–3, 5 |
| Блиск | скляний або смолистий |
| Прозорість | прозорий |
| Густина | 2, 66 г/см3 |
| Особливі характеристики | гігроскопічний, крихкий |
Зміст
Історична довідка
1826 мінерал уперше виявив на оз. Еспартінас (автономна спільнота Мадрид, Іспанія) хімік Х. Л. Касасека (1800–1869; Іспанія) і назвав його на честь Л.-Ж. Тенара.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Na2SO4.
Хімічний склад (%): Na2О — 56,3; SO3 — 43,7.
Домішки: К2О, MgO, CaO, Cl i H2O.
Фізичні властивості
Сингонія ромбічна, ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: зернисті і щільні агрегати, кристалічні кірки, нальоти, вицвіти. Кристали пірамідальні або таблитчасті, хрестовидні двійники. Спайність по (010) досконала, по (101) добра.
Густина — 2,66 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3,5. Колір жовтуватий, сіро-білий, червонуватий, безбарвний. Блиск скляний, рідше — смолистий. Прозорий. Злам нерівний. Помірно крихкий. Гігроскопічний; у вологому середовищі вбирає воду і перетворюється на мірабіліт.
Походження. Розташування родовищ
Типовий мінерал евапоритів. Трапляється: в соляних осадових родовищах, озерних відкладах зон аридного клімату (у вигляді пластів потужністю до кількох метрів); у кіркоподібних скупченнях навколо фумарол і на древніх лавових потоках. Рідше утворюється при гідротермальних і пневматолітових процесах.
Асоціації: борати, бльодит, галіт, гіпс, глауберит, епсоміт, мірабіліт, натроліт.
Станом на початок 21 ст. відомо близько 200 локалізацій мінералу, зокрема: озера Еспартінас (Іспанія), Етоша Пан (Намібія), Серлз-Лейк, Сода-Лейк (штат Каліфорнія, США), озера долини Ваді-Натрун (Єгипет); солончак Салар-де-Атакама (Чилі); кратери вулканів Везувій (Італія) та Кілауеа і Мауна-Лоа (штат Гаваї, США); поблизу м. Кемп-Верде (штат Аризона, США); на рівнині Цзянхань (провінція Хубей, Китай). У значних кількостях осаджується в затоці Кара-Богаз-Гол, де утворюється також вторинний порошковий тенардит як продукт вивітрювання мірабіліту.
Значення
Тенардит використовують разом з мірабілітом для отримання соди, у скляній і лакофарбовій промисловості. У медицині застосовують як проносне.
Додатково
Типовий зразок тенардиту експонують у Музеї природознавства в м. Парижі (№26.252).
Література
- Palache C., Berman H., and Frondel C. Dana’s System of Mineralogy. 7th ed. New York : Wileу. 1944. v. I. P. 404-407.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тенардит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Тенардит / Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
- Thenardite: Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/thenardite.pdf
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Тенардит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тенардит (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.11.2023
