Спесартин

Спесарти́н (від гірського масиву Шпессарт, Німеччина), боденбендерит, парчин, парчиніт — мінерал, мангановий різновид мінерального виду «альмандин–спесартин» острівної будови групи гранатів, важливий компонент марганцевих руд.

Спесартин
Синоніми	боденбендерит, парчин, парчиніт, спесартит
Колір	жовтувато-червоний, червоний, оранжевий, рожево-жовтий.
Форма кристалів	ромбододекаедри або тетрагонтриоктаедри
Сингонія	кубічна
Твердість	6, 5-7, 5
Блиск	скляний
Густина	3, 8–4, 2 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Історична довідка

Назвав 1832 за місцем першої знахідки (гірський масив Шпессарт, федеральна земля Баварія, Німеччина) геолог і мінералог Ф. С. Бьодан (1787–1850; Франція). 1929 кристалограф та мінералог Г. Менцер (1897–1989; Німеччина) уточнив кристалічну структуру мінералу.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Mn₃Al₂[SiO₄]₃.

Хімічний склад, %: MnO — 43,0; Al₂O₃ — 20,6; SiO₂ — 36,4.

Існує безперервний ізоморфний ряд між спесартином і альмандином. Власне спесартин містить 50–94 % спесартинової складової (вміст МnО до 43–44 %), домішки — MgO, Y₂O₃, V.

Фізичні властивості

Сингонія кубічна. Форма кристалів — ромбододекаедри, рідше тетрагонтриоктаедри. Утворює також округлі кородовані зерна або суцільну масу. Спайність відсутня.

Густина 3,8–4,2 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 6,5-7,5.

Колір жовтувато-червоний, у ювелірних різновидів — полум'яно-червоний, оранжевий або рожево-жовтий. Блиск скляний. Крихкий.

Різновиди

Спесартин берилієвий (містить ВеО до 0,39 %);
спесартин ітріїстий (містить до 2,1 % Y₂O₃);
спесартин кальціїстий (містить до 12 % СаО);
спесартин кальціїсто-залізистий (містить до 8,5 % СаО та до 14,5 % FeO);
фероспесартин (гранат проміжного складу між альмандином і спесартином).

Походження. Розташування родовищ

Поширений в гранітних пегматитах, гранітах і ріолітах. Утворюється в деяких скарнах та багатих на марганець метасоматичних породах, що прилягають до магматичних інтрузій або метасоматизованих ділянок.

Супутні мінерали: альбіт, апатит, берил, біксбіт, біотит, галаксит, графіт, дистен, кварц, магнетит, мусковіт, піроксмангіт, псевдобрукіт, родоніт, рутил, силіманіт, тефроїт, топаз, турмалін.

Знахідки: біля м. Броддбо (Швеція), на Уралі (РФ), у штаті Коннектикут (США), у провінції Квебек (Канада), поблизу м. Анцирабе (Мадагаскар), у Шрі-Ланці.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Спесартин // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Спесартин // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Handbook of Mineralogy / Spessartine. URL:http://www.handbookofmineralogy.com/pdfs/spessartine.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Спесартин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Спесартин (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.02.2023