Тефроїт

Тефроїт
Клас мінералу	силікати
Колір	від червоного до попелясто-сірого
Форма кристалів	призматична
Сингонія	ромбічна
Твердість	5, 5–6, 5
Блиск	алмазний, жирний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	3, 8–4, 4 г/см³
Особливі характеристики	зернистий, рідкісний.

Тефрої́т (від грец. τεφρα — попіл) — мінерал, мангановий силікат острівної будови групи олівіну.

Історична довідка

Тефроїт уперше виявили 1823 у шахті «Стерлінг Гілл» поблизу м. Огденсбурга (шт. Нью-Джерсі, США). Назву, пов’язану з попелясто-сірим кольором зразка, і науковий і опис мінералу надав мінералог А. Брайтгаупт (1791–1873; Німеччина).

Типовий матеріал тефроїту зберігається у Фрайберзькій гірничій академії.

Характеристика

Хімічна формула: Mn₂[SiO₄].

Хімічний склад, %: MnO — 70,2; SiO₂ — 29,8.

Сингонія ромбічна. Форми виділення: щільні маси, зрідка — короткопризматичні кристали.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6,5.

Густина — 3,8–4,4 г/см³.

Колір — від червоного до попелясто-сірого. Прозорий, напівпрозорий. Прозорі кристали тефроїту можуть змінювати забарвлення від синьо-зеленого у денному освітленні, до рожевого — у штучному.

Блиск алмазний і жирний. Зернистий. Рідкісний.

Поліморфний (див. Поліморфізм) із фаялітом і форстеритом. Розчинний у хлорній кислоті (HClO₄).

Різновиди

Виокремлюють:

тефроїт залізистий — містить 5–20 % Fe₂[SiO₄]);
тефроїт кальцієвий, або глаукохроїт — містить 29,95 % СаО;
тефроїт магніїстий — містить понад 2 % MgO.

Поширення. Розташування родовищ

Трапляється в орієнтованих зростках із алеганьїтом, баналзитом, бустамітом, вілемітом, гагеїтом, гаусманітом, глаукохроїтом, діопсидом, кальцитом, манганокальцитом, марганцевими гранатами, родонітом, франклінітом, цинкітом, якобситом.

Поширений в залізо-магнезіальних родовищах та скарнах, метаморфізованих магнезіальних осадових гірських породах.

Знахідки: Швеція (історична область Вермланд), Англія (графство Корнволл), Росія (Уральські гори, Приморський край, Хабаровський край), Казахстан (Улитауська область), Киргизстан (поблизу оз. Іссик-Куль), США (штати Колорадо, Нью-Джерсі, Північна Кароліна). Окремі знахідки виявлено в Італії, Франції, Південно-Африканській Республіці, Австралії, Антарктиді.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 462–463.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тефроїт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Tephroite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/tephroite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Тефроїт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.