Родовища епігенетичні

Родо́вища епігенети́чні (від грец. ἐπι — після, слідування та γένεσις — народження) — поклади корисних копалин, які утворились пізніше гірських порід, що їх вміщають.

Характеристика

Родовища епігенетичні представлені січними жилами, лінзами, штоками і трубами. Їхній мінеральний і хімічний склад різко відрізняється від складу вмісних гірських порід. Виникають під дією гідротермально-епігенетичних процесів, що породжують зони мінералізації з подальшим відкладенням мінералів або утворенням мінеральних включень у вмісних породах.

Найширшу групу епігенетичних родовищ утворюють гідротермальні жильні і метасоматичні родовища руд кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів, а також кварцу, бариту, флюориту і азбесту. До епігенетичних родовищ належать магматичні родовища титано-магнетитів, хромітів, платиноїдів, алмазів, апатитів, деякі тіла сульфідних мідно-нікелевих руд, а також інфільтраційні родовища залізних, мідних та уранових руд.

Класифікація

Родовища епігенетичні умовно поділяють на класи:

Література

  1. M. Kužvart, M. Böhmer. Prospecting and Exploration of Mineral Deposits. 2nd ed. Amsterdam, Oxford, New York, Tokyo: Elsevier, 1986. 508 S.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. 640 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Родовища епігенетичні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Родовища епігенетичні (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.10.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶