Артезіанський басейн

Артезіанський басейн.jpg

Артезіа́нський басе́йн [від назви франц. пров. Артуа (лат. Artesium)] — гідрогеологічна структура значних розмірів, що вміщує горизонти артезіанських вод. Артезіанські басейни приурочено до западинних тектонічних структур (прогини, синеклізи, міжгірські западини тощо) і складено осадовим водоносним чохлом із порово-пластовими водами підземними й фундаментом із тріщинно-жильними водами (див. Води тріщинні). Осадова товща є багатоповерховою системою перешарувань водоносних горизонтів із водотривкими породами гірськими (див. Водотривний горизонт).

За гідродинамічним (див. Гідродинаміка) режимом у межах артезіанських басейнів виокремлюють три області: живлення, напору й розвантаження підземних вод. У першій поширені безнапірні води ґрунтові або слабонапірні води. В області напору залягають артезіанські води, які мають напір і здатні підніматися вище покрівлі водоносного горизонту. В області розвантаження напірні води виходять на поверхню у вигляді джерел або потрапляють до річок, озер, морів. У глибоких частинах залягають високомінералізовані підземні води хлоридного типу, тоді як у верхніх горизонтах — прісні води гідрокарбонатного складу.

Площі артезіанських басейнів змінюються від десятків до кількох мільйонів кілометрів квадратних. Найбільшими з них є Великий басейн (Австралія) і Паризький, в Україні — Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн, Волино-Подільський артезіанський басейн і Причорноморський артезіанський басейн. Невеликі артезіанські басейни є в межах Передкарпатського й Закарпатського прогинів, Криворізького синклінорію та Кінсько-Ялинської западини.

Рівень використання вод артезіанських басейнів значно відстає від потреб. Води залишаються найчистішими й найзахищенішими від забруднення.

Література

  1. Бабинец А. Е. Подземные воды юго-запада Русской платформы. Киев : Наукова думка, 1961. 379 с.
  2. Гидрогеология СССР : в 50 т. Москва : Недра, 1971. Т. 5. 614 с.
  3. Бабинец А. Е., Боревский Б. В., Шестопалов В. М. и др. Формирование эксплуатационных ресурсов подземных вод платформенных структур Украины. Киев : Наукова думка, 1979. 216 с.
  4. Камзіст Ж. С., Шевченко О. Л. Гідрогеологія України. Київ : Фірма «ІНКОС», 2009. 614 с.
  5. Залеський І. І., Бровко Г І. До стратегічної екологічної оцінки природно-антропогенної геосистеми Волино-Подільського артезіанського басейну // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Сільськогосподарські науки. 2016. Вип. 4. С. 62–69.

Автор ВУЕ

В. М. Вовк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вовк В. М. Артезіанський басейн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артезіанський басейн (дата звернення: 11.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ