Рен, Крістофер
|
Рен, Крістофер (Wren, Christopher) | |
|---|---|
| Народження | 20.10.1632 |
| Місце народження | Іст-Нойл |
| Смерть | 25.02.1723 |
| Місце смерті | Лондон |
| Місце поховання | Лондон, Святого Павла собор у Лондоні |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Напрями діяльності | архітектура, математика, астрономія |
Рен, Крі́сто́фер (англ. Wren, Christopher; 20.10.1632, м. Іст-Нойл, тепер регіон Південно-Західна Англія, Велика Британія — 25.02.1723, м. Лондон, Велика Британія) — математик, астроном, архітектор, представник англійського бароко, автор низки споруд у м. Лондоні й околицях (серед них — пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), а також собору Святого Павла у Лондоні.
Життєпис
Народився у сім’ї священника Англіканської церкви. Після закінчення Вестмінстерської школи 1646 працював асистентом лікаря, вивчав анатомію і математику. 1650–1653 навчався в Оксфордському університеті, отримавши ступінь магістра. Від 1657 — професор астрономії в Грешем-коледжі (м. Лондон). Професор, керівник кафедри астрономії в Оксфордському університеті 1661–1673. Мешкав 1661–1668 у м. Оксфорді, 1669 переселився до м. Лондона. Його двічі обирали депутатом британського парламенту (1685–1688, 1702–1705). Був масоном (див. Масони), за деякими даними — магістром однієї з британських масонських лож.
Зацікавився архітектурно-інженерною проблематикою (укріпленням міст і морських портів) 1646–1649 та 1661. Відвідав м. Рим 1663, ознайомившись там із творами архітектури епох античності, Відродження та бароко. 1665 був у м. Парижі, де спілкувався з Дж. Л. Берніні та французькими зодчими. Від 1663 займався архітектурним проєктуванням, що знадобилося йому 1666, коли розпочато ліквідацію наслідків Великої пожежі, яка знищила центр м. Лондона.
1666 його призначено комісаром відбудови лондонського сіті, 1669 — відповідальним за спорудження собору Святого Павла. Він устиг завершити будівництво нового храму, у крипті якого під південним раменом трансепта його поховано. В інтер’єрі є епітафія: «Якщо шукаєш пам’ятник йому — озирнися навколо» (тобто вся велетенська споруда є гідним пам’ятником її творцеві). Автор тексту — син, Крістофер Рен–молодший (1675–1747; Велика Британія), також архітектор і депутат британського парламенту, автор опублікованих спогадів про батька й сім’ю Ренів.
Діяльність
Як науковець вивчав астрономію (зокрема рух Сатурна), космологію, оптику, геодезію і географію (проблематику точного вимірювання географічних координат у морі), метеорологію, механіку тощо. Конструював моделі, прилади й інструменти для науково-практичних робіт. Від 1662 — член-засновник, 1680–1682 — третій президент Лондонського королівського товариства (зі статусом національної академії наук).
Працював у стилістиці класичного напряму бароко, в окремих випадках залучаючи елементи неоготики. Наймасштабнішою була діяльність Рена з відбудови м. Лондона після Великої пожежі 1666. Його проєкт радикальної реконструкції центру міста реалізовано частково через спротив впливових домовласників–аристократів. Проте за проєктами архітектора збудовано чи радикально реконструйовано понад 50 лондонських церков (у різних джерелах вказано кількість від 51 до 54). Він виконав перебудови палаців знаті (Кенсінгтонський, Гемптон–Корт, Вайтголл тощо), проєктував і будував споруди бібліотек, астрономічних обсерваторій, закладів освіти, госпіталів, ратуш, а також пам’ятники, каплиці, вежі, дзвіниці тощо. Головним його витвором є собор Святого Павла у Лондоні — один із найбільших храмів у світі, що вплинув на архітектуру громадських споруд у Європі та Америці 18–20 ст.
Автор понад 100 творів архітектури, серед них найважливіші (усі — Велика Британія):
- капела Пембрук–коледжа у Кембриджі 1663–1665;
- шелдоніанський театр Оксфордського університету 1664–1669;
- генеральний план реконструкції центру м. Лондона після Великої пожежі 1666;
- меморіальна колона Великої пожежі 1666 у м. Лондоні 1671–1677;
- бібліотека Рена в архітектурному комплексі собору в м. Лінкольні 1674–1676;
- собор Святого Павла у м. Лондоні 1675–1711;
- церква Святого Якова на вулиці Піккаділлі у м. Лондоні 1676–1684;
- бібліотека Рена у комплексі Трініті–коледжа у Кембриджі 1676–1695;
- Кенсінгтонський палац у м. Лондоні 1689;
- корпуси короля Вільгельма, королеви Марії, королеви Анни Гринвіцького госпіталя на околиці м. Лондона 1698–1750;
- будинок Мальборо у м. Лондоні 1711.
Визнання
Нобілітований (посвячений у лицарі) 14.11.1673.
І. Ньютон вважав Рена одним із найвидатніших математиків. Його новаторська конструкція купола собору Святого Павла в Лондоні вплинула на створення аналогічних куполів у Великій Британії, Росії, США, Франції тощо.
Створені ним три корпуси Гринвіцького госпіталя є головними складниками ансамблю архітектурних пам’яток 17–18 ст. із парком «Гринвіч приморський» (англ. Maritime Greenwich) — пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1997).
|
Джерело
- UNESCO World Heritage Centre: Maritime Greenwich. URL: https://whc.unesco.org/en/list/795
Література
- Bennett J. The mathematical science of Christopher Wren. Cambridge : . University Press, 1982. 148 p.
- Hauer Ch. (Hrsg.) Christopher Wren and the many sies of genius. Proceedings of a Christopher Wren Symposium. Lewiston : Mellen, 1997. 184 p.
- Jardine L. On a Grander Scale. The Outstanding Life of Sir Christopher Wren. New York : HarperCollins, 2003. 624 p.
- Bussagli M. Capire L`Architettura. Firenze : Giunti, 2003. P. 312–313.
- Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 188–189.
- Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 171–173.
- Hollis L. London rising. The men who made modern London. New York : Walker, 2008. 400 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Рен, Крістофер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Рен, Крістофер (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.01.2026
