Підопасання
Підопаса́ння — частина стін дерев’яної споруди, що міститься під опасанням чи піддашшям.
Зазвичай це нижня частина стіни зрубної (див. Зруб) конструкції церкви, дзвіниці, каплиці, складена з колод, брусів, плениць. Вона спирається на підвалини, стендари й не потребує кожухування чи шалівки, оскільки захищена від руйнівного впливу дощів, снігопадів і вітрів широким звисом даху.
Підопасання характерне для дерев’яної сакральної архітектури західних областей України, а також прилеглих регіонів Польщі, Словаччини, Румунії.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 326.
- Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 298-300.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Підопасання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Підопасання (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.10.2023