Кожухування

Кожухува́ння — зовнішнє покриття стін споруди ґонтом.

Кожухування стін дерев’яної церкви

Застосовують здебільшого у дерев’яних спорудах зрубної (див. Зруб) конструкції для захисту стін від шкідливої дії атмосферних опадів і підвищення довговічності споруди. Покриття виконують горизонтальними рядами в один шар, прибиваючи ґонтини безпосередньо до стін.

Кожухування найпоширеніше у дерев’яних спорудах західних областей України. У дерев’яній архітектурі Наддніпрянщини й Лівобережної України замість кожухування вживали шалівку. З 1970-х кожухування іноді застосовують у мурованих будівлях і спорудах, вирішених у регіональній стилістиці на основі народних традицій (здебільшого в рекреаційних закладах на території Українських Карпат).

Література

Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства Національної академії наук України, 2006. С. 210–211.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кожухування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кожухування (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.09.2023