Оглашенні

Оглаше́нні, оголо́шені (від церк.-слов. Ωглашє́ннїи), катехумени (грец. κατηχούμενος — той, хто отримує усну настанову, слухач, з грец. κατά — вниз і грец. ἦχος — звук) — у християнстві — особи, які готуються до прийняття таїнства хрещення та воцерковлення. Ті, хто навчається правд віри, проходить катехизацію, опановує християнське віровчення та смисл релігійних практик.

Інститут оглашенних виник у ранній Церкві, позаяк таїнству хрещення передував обов’язковий період підготовки. Натепер у християнстві східного обряду практично зник (оскільки таїнство хрещення здійснюють над немовлям). Оглашенні (в ранньому християнстві — катехумени, новіції, слухачі) слухали проповіді, Слово Боже під час літургії, але участь у богослужіннях була для них обмежена — перед здійсненням євхаристії мусили перейти у притвор храму (у давні часи відокремлений з цією метою стіною з зачиненими дверима); до спільної молитви їх не залучали, не допускали й до участі в таїнствах. Термін підготовки міг становити кілька років, бути збільшеним або зменшеним залежно від обставин.

Кандидати у члени Церкви підпадали під норми церковної дисципліни. За правилами Василія Великого, все, що було вчинене оголошеними ними до вступу у катехуменат, Церквою не карається. Але учні, які впали у гріх після цього, нестимуть покарання згідно з церковними канонами. Назву «оглашенні» у православній традиції виводять від особливого богослужбового чину — чину оголошення, який завершується молитвою священника з проханням до Бога, щоби ця людина навернулася в лоно Церкви (єктенія за оглашенних).