Полуботка кам'яниця в Любечі
Полубо́тка кам’яни́ця в Лю́бечі — пам’ятка архітектури національного значення, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна.
Мурована з цегли невелика споруда стоїть у парку на краю високого лівого берега р. Дніпра в межах колишньої садиби Полуботків та їхніх спадкоємців графів Милорадовичів.
Історична довідка
Споруджена на початку 18 ст. (орієнтовно 1724) на замовлення власника садиби П. Полуботка. Відсутність слідів пічного опалення та міцні віконниці й дверні засови свідчать про господарське, а не житлове чи адміністративне призначення споруди.
Основні руйнування датуються 1943 та 2-ою пол. 20 ст. Кам’яницю досліджували П. Жолтовський, Ю. Асєєв, М. Цапенко.
Наприкінці 20 ст. в інституті «УкрНДІпроектреставрація» розроблено проект реставрації пам’ятки, яка була включена до затвердженої Кабінетом Міністрів України 1999 Програми вiдтворення видатних пам’яток iсторiї та культури України (скасована 2007). 2008 пам’ятку включили до щойно створеного Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч». 2009 Любецька експедиція Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка провела археологічні дослідження пам’ятки, які дали нову інформацію щодо її датування.
2008–2010 пам’ятку відреставровано.
Характеристика
Кам’яниця одноповерхова з підвалом, прямокутна в плані розмірами 11,7 х 8,6 м. Складається з основного приміщення та передпокою, поділеного майже навпіл (друга, менша частина містить сходи, що ведуть у підвал). Відповідно до цього причілок має двоє дверей.
Декоративне оформлення фасадів лаконічне: спарені пілястри акцентують кути споруди й місця прилягання внутрішніх стін до фасадних; стіни увінчує карниз; вікна мають лучкові перемички й прості наличники з лучковими мандриками. Під вікнами містяться фігурні ніші. Відкоси вікон і дверей були зруйновані, але збереглися залізні ковані петлі від віконниць, якими вікна закривалися зсередини, петлі дверей і гнізда від дверних засовів. Дверний отвір, що веде до підвалу, мав подвійні двері й три засови. Останнє свідчить про зберігання в підвалі найціннішого майна.
Головне приміщення перекрито зімкненим склепінням, основа якого розташована дуже низько — на рівні підвіконня; тому над вікнами, дверима й нішами утворені розпалубки.
Передпокій перекрито коробовим склепінням, у сходової камери — похиле коробове склепіння. Склепіння мають залізні затяжки, заанкерені в муруванні стін. Такі ж затяжки з анкерами є у товщі стін.
Стіни дуже масивні, муровані з цегли формату 29 х 14 х 6,5 см дуже поганого випалу. Первісно стіни зовні та в інтер'єрі були потиньковані й побілені. Будівлю накривав чотирисхилий дах із заломом, первісно укритий тертицями (згорів 1943, зараз укритий покрівельною сталлю).
Значення
Споруда належить до рідкісної типологічної групи кам’яниць — господарських будівель козацької старшини 17–18 ст., призначених для зберігання цінностей і зброї.
Література
- Цапенко М. П. Архитектура Левобережной Украины XVII–XVIII веков. Москва : Стройиздат, 1967. С. 97.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. Київ : Українська радянська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. С. 645.
- Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудуванняя, 2002. С. 146–147.
- Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 172–173.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Полуботка кам'яниця в Любечі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Полуботка кам'яниця в Любечі (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.05.2020
