Повідь

Пам’ятник жертвам поводі 1998 на Закарпатті (басейн р. Тиса), м. Мукачеве Закарпатської області, Україна
Повідь у м. Галич Івано-Франківської області, викликана паводком на р. Дністер 2020, Україна
Повідь у Новому Орлеані, викликана ураганом «Катріна» 2005, США
Повідь у м. Вішакгапатнам, викликана циклоном «Худхуд» 2014, Індія

По́відь — явище затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері чи морі, що пов’язане з соціальними, економічними, екологічними збитками, втратою здоров’я або зі загибеллю людей.

Характеристика

Поводі, як стихійні лиха, займають перше місце в світі за повторюваністю та площею поширення (за кількістю людських жертв поступаються землетрусам). За причинами, що їх викликають, поводі поділяють на:

Природні поводі викликають:

Часто повідь є наслідком поєднання декількох подібних причин.

Антропогенні поводі найчастіше відбуваються через руйнування гідротехнічних споруд, викликаних помилками в гідрологічних розрахунках, використанням неякісних матеріалів під час будівництва цих споруд, помилками у процесі експлуатації, а також у результаті військових дій або терористичних актів.

Природно-антропогенні поводі обумовлені спільним впливом природних і антропогенних чинників. Зростання масштабів і частоти повторюваності природно-антропогенних поводей найбільше пов’язане з кліматичними факторами, зокрема вирубкою лісів. Гідрологічні дослідження в різних районах світу показали, що в результаті зведення лісу максимальний стік водопіль і паводків зі знеліснених територій помітно зростає.

Також збільшують загрозу поводей:

До природно-антропогенних можна віднести й поводі, що виникають у результаті руйнування гідротехнічних споруд при проходженні максимальних витрат води в річці, а також будь-якого іншого виду діяльності людини.

Класифікація

Залежно від масштабу й повторюваності поводі класифікують на низькі, високі, видатні та катастрофічні.

Низькі (малі) поводі спостерігають на рівнинних річках; охоплюють невеликі території поза заплавою, затоплюють менше 10 % сільськогосподарських угідь, майже не порушують ритм життя населення. Збиток незначний; повторюваність — раз на 5–10 років.

Високі поводі охоплюють порівняно великі земельні ділянки річкових долин, затоплюють близько 10–15 % сільськогосподарських угідь. Істотно порушують господарський і побутовий ритм життя населення, призводять до часткової евакуації людей. Завдають відчутних матеріальних та моральних збитків; повторюваність — раз на 20–25 років.

Видатні поводі охоплюють цілі басейни річкові, затоплюють близько 50–70 % сільськогосподарських угідь, деякі населені пункти. Паралізують господарську діяльність і різко порушують побутовий уклад населення. Призводять до необхідності масової евакуації населення і матеріальних цінностей із зони затоплення і захисту найважливіших господарських об’єктів. Завдають великої матеріальної шкоди; повторюваність — раз на 50–100 років.

Катастрофічні поводі охоплюють величезні території в межах однієї або декількох річкових систем. Затоплюють понад 70 % сільськогосподарських угідь, багато населених пунктів, промислових об’єктів та інженерних комунікацій. Такі поводі повністю паралізують господарську і виробничу діяльність, викликають тимчасову зміну життєвого укладу населення; завдають величезних матеріальних збитків і призводять до загибелі людей; повторюваність — раз на 100–200 років.

Наслідки

Прямі: фізичне руйнування та пошкодження різних об’єктів — мостів, будинків, каналізаційних система, доріг, каналів тощо.

Опосередковані: проблеми з водопостачанням через забруднення питної води; небезпека спалахів інфекційних хвороб; порушення забезпечення населення їжею через руйнування інфраструктури та втратами врожаю; проблеми транспортного забезпечення.

Довгострокові: падіння економічного рівня за рахунок тимчасового спаду попиту на туризм у постраждалі регіони, залучення коштів для відновлення після поводі, зростання цін на продукти харчування тощо.

Найбільші поводі 20 ст.

1931 — повідь у Китаї, в басейні р. Янцзи призвела до загибелі понад 3 млн осіб у результаті затоплення території та обумовленого цим голоду.

1938 та 1939 — у Китаї поводі призвели до загибелі 1 млн осіб.

1959 — у Китаї в результаті сильних поводей загинуло щонайменше 2 млн осіб.

1970 — Бангладеш втратила понад 300 тисяч осіб у результаті поводі, викликаної циклонами.

1983 — поводі в Таїланді, викликані мусонами, призвели до загибелі 10 тисяч осіб протягом трьох місяців; близько 100 тисяч осіб заразилися хворобами, що передаються через воду, в результаті шторму.

1991 — Бангладеш втратила понад 130 тисяч осіб у результаті поводі, викликаної циклонами.

2004 — повідь, викликана цунамі, що обрушилося на Шрі-Ланку, Індонезію, Індію, Таїланд та інші країни Південної Азії, призвела до загибелі понад 120 тисяч осіб.

Поводі в Україні

Українські Карпати, Закарпаття та Прикарпаття є найнебезпечнішими територіями в контексті виникнення поводей. Найчастіше поводі тут виникають через паводки, рідше — через водопілля. Періодично трапляються паводки, що викликають поводі рівня стихійного лиха з людськими жертвами. Такими були поводі, викликані паводками 1969 (червень); 1998 (листопад) — загинуло 17 осіб; 2001 (квітень; до водопілля додався паводок), 9 осіб; 2008 (липень), 30 осіб; 2010 (червень–липень); 2020 (червень), 4 особи.

Протипаводковий захист в Україні

Державним агентством водних ресурсів України розроблена й здійснюється реалізація декількох державних цільових програм захисту від поводей (програм протипаводкового захисту), затверджених Кабінетом Міністрів України.

В Україні створено комплекс захисних протипаводкових споруд, що містить 3,5 тисяч км дамб, 1,2 тисяч км берегоукріплювальних споруд, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води.

Способи запобігання

Найефективніший спосіб боротьби з поводями, викликаними водопіллям та паводками на річках, — регулювання річкового стоку шляхом створення водосховищ. Наприклад, до спорудження дніпровських водосховищ (Київського у 1966 та Канівського у 1976) понижену частину території м. Києва (Поділ, Оболонь, Труханів острів, Лівобережжя, Корчувате) періодично затоплювали під час великих весняних водопіль на Дніпрі. Під час історичного водопілля на Дніпрі біля м. Києва 1931, що викликало сильну повідь, витрата води перевищувала середню багаторічну в 34 рази. Остання значна повідь тут сталася 1970.

Ще одним способом боротьби з поводями є поглиблення перекатів та інших мілин на річках.

Для боротьби з поводями на морському узбережжі використовують огороджувальні дамби.

Для захисту від поводей, що виникають у зв’язку з льодовими заторами під час скресання льоду на річках, найчастіше застосовують динаміт (підривають у певних місцях річки для знищення торосів, щоб вода текла вільно і в потрібному напрямку).

Додатково

Серед державних цільових програм захисту від поводей в Україні:

  • «Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2002–2006 роки та прогноз до 2015 року» (2001);
  • «Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року» (2006); «Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету» (2008).

Джерела

  1. Повідь // ДСТУ 3517-97. Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять. Київ : Держстандарт України, 1997. С. 26.
  2. Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від № 1151 27.12.2008) // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1151-2008-п#Text
  3. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 901 від 03.07.2006) // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/901-2006-%D0%BF#Text
  4. Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002–2006 роки та прогноз до 2015 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 24.10.2001) // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-2001-%D0%BF#Text

Література

  1. Швец Г. И. Выдающиеся гидрологические явления на юго-западе СССР. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1972. 244 с.
  2. Worst Natural Disasters in History // NBC. 2004. URL: https://web.archive.org/web/20080421043514/http://www.nbc10.com/news/4030540/detail.html
  3. Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 399 с.
  4. Чіпак В. П., Мельник Т. П. Система протипаводкових заходів у басейні р. Боржава. Рівне : Волинські обереги, 2008. 202 с.
  5. Şen Z. Flood Modeling, Prediction, and Mitigation. Cham : Springer, 2018. 422 p.

Відео

Повідь на Прикарпатті та Буковині: руйнівні наслідки

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Повідь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Повідь (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ