Національна гвардія України

Прапор Національної гвардії України
Емблема Національної гвардії України

Націона́льна гва́рдія Украї́ни, НГУ — мобільне та боєздатне військове формування з правоохоронними функціями, яке входить до складу Міністерства внутрішніх справ України.

Національна гвардія України ВУЕ.jpg

Історична довідка

Жандармерія ЗУНР

Прообразом НГУ була Державна жандармерія Західноукраїнської Народної Республіки. Підрозділ створено 06.11.1918 на основі австро-угорського закону про жандармерію від 25.12.1894. Перший керівник (командер) — майор Л. Індишевський (дати та місця народження і смерті невідомі).

Основні завдання:

У липні 1919 Державну жандармерію ЗУНР перейменовано на Народну сторожу та підпорядковано Українській галицькій армії. Діяла до початку 1920.

Після відновлення незалежності України

04.11.1991 Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Національну гвардію України» № 1775-XII, згідно з яким Внутрішні війська МВС УРСР перетворено на НГУ. 26.03.1992 Верховна Рада України прийняла Закон «Про війська внутрішньої та конвойної охорони». 1995 НГУ передали до складу Внутрішніх військ МВС України.

Завдання Внутрішніх військ:

11.01.2000 НГУ розформовано відповідно до указу Президента України Л. Кучми.

13.03.2014 Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Національну гвардію України» № 876-VII. НГУ знову стала військовим формуванням з правоохоронними та службово-бойовими функціями в системі Міністерства внутрішніх справ України.

В умовах російсько-української війни

Від початку російської агресії 2014 підрозділи НГУ брали участь в Антитерористичній операції на Сході України. Зокрема, у травні звільнили від проросійських бойовиків міста Слов'янськ і Краматорськ. У травні — липні вели бої за міста Маріуполь, Лисичанськ, Сєвєродонецьк та інщі. У вересні — грудні утримували позиції на лінії розмежування та гарантували безпеку в прифронтовій зоні.

Під час операції Об’єднаних сил НГУ брала участь у боях за міста Дебальцеве, Авдіївку, село Широкине тощо. Підрозділи НГУ охороняли важливі об’єкти інфраструктури, забезпечували громадський порядок, проводили антитерористичні операції.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24.02.2022 НГУ була однією з основних сил захисту країни. Під час оборони м. Києва підрозділи НГУ брали участь у боях за Гостомельський аеропорт, відбиваючи атаки російського десанту, а також утримували позиції на підступах до столиці.

НГУ вела бої з російськими військами на околицях м. Харкова та в самому місті, не дозволивши ворогу захопити його.

Один із підрозділів НГУ — полк «Азов» (від 2023 — 12-та бригада спеціального призначення «Азов») обороняв м. Маріуполь протягом кількох місяців у повному оточенні, стримував значні сили противника та завдав йому великих втрат.

НГУ була задіяна в контрнаступі на Півдні України, який призвів до звільнення м. Херсона в листопаді 2022.

Станом на серпень 2024 підрозділи НГУ виконують бойові завдання на всіх ділянках фронту.

Характеристика

Функції та завдання

Урочисті заходи до 9-ї річниці НГУ

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну гвардію України» НГУ: 1) захищає конституційний лад України, цілісність її території від спроб зміни їх насильницьким способом;

2) охороняє громадський порядок, забезпечує захист та охорону життя, здоров’я, прав, свобод і законних інтересів громадян;

3) гарантує громадську безпеку та охорону громадського порядку під час проведення зборів громадян, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я громадян;

4) забезпечує охорону органів державної влади, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України, участь у заходах державної охорони органів державної влади та посадових осіб;

5) охороняє ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела йонізованого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України;

6) охороняє спеціальні вантажі, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України;

7) охороняє дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій в Україні;

8) охороняє центральні бази матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;

9) бере участь у заходах, пов’язаних із припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

10) бере участь у спеціальних операціях зі знешкодження озброєних злочинців, припиненні діяльності незаконних воєнізованих чи збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також у заходах, пов’язаних із припиненням терористичної діяльності;

11) припиняє масові заворушення;

12) відновлює правопорядок у разі виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, розблоковує або припиняє протиправні дії в разі захоплення важливих державних об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

13) підтримує або відновлює правопорядок у районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю та здоров’ю населення;

14) відновлює конституційний правопорядок у разі спроб захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу внаслідок насильства, у відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

15) ліквідує наслідки надзвичайних або кризових ситуацій на об’єктах, які охороняє;

16) бере участь у заходах правового режиму воєнного стану;

17) бере участь у виконанні завдань територіальної оборони;

18) обороняє важливі державні об’єкти, спеціальні вантажі, переліки яких визначають Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні бази матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;

19) припиняє групові протиправні дії осіб, узятих під варту, засуджених, а також ліквідує наслідки таких дій в установах попереднього ув’язнення, виконання покарань;

20) забезпечує внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підтримання таких відомостей в актуальному стані в межах, визначених законодавством.

Функцій під час особливого правового режиму воєнного стану

Із запровадженням воєнного стану НГУ приводять у готовність до виконання завдань з оборони держави і підпорядковують Головнокомандувач Збройних сил України, крім військових частин (підрозділів), які здійснюють конвоювання та охорону дипломатичних представництв.

Під час дії особливого правового режиму воєнного стану НГУ виконує такі додаткові завдання:

  • заходи правового режиму воєнного стану;
  • зупинки транспортних засобів;
  • зупинки броньованої та бойової техніки тощо.

Комплектування

Нагрудна нашивка Національної гвардії України
Нагрудний знак з особистим номером військовослужбовця НГУ

Комплектування НГУ, терміни, умови та порядок проходження служби, а також підстави і порядок звільнення із служби визначають Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» (1992) та Положення про проходження громадянами України служби у НГУ, яке затверджує Президент України.

НГУ комплектують військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом і за призовом. Головний орган військового управління НГУ та органи військового управління оперативно-територіальних об’єднань НГУ можуть комплектувати державними службовцями.

Громадяни України, які проходять військову службу та службу у військовому резерві НГУ, складають військову присягу на вірність Українському народу, при виконанні обов’язків служби носять військову форму одягу, їм довічно присвоюють військові звання. Порядок позбавлення військового звання визначає закон.

Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу в НГУ з підстав, у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Фінансування

Фінансують діяльність НГУ коштом Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом. Бюджет НГУ затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Символіка

Указом Президента України № 464/2014 «Про символіку Національної гвардії України» від 12.05.2014 встановлено:

  • емблему НГУ;
  • прапор НГУ;
  • базовий зразок Бойового прапора оперативно-територіального об’єднання, з’єднання, військової частини, закладу вищої освіти НГУ;
  • штандарт командувача НГУ.

Однострої

Однострої НГУ визначено відповідно до Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями НГУ. Від 2018 основні кольори спеціального одягу — темно-синій та оливковий, а також кольорова гама «хижак».

Структура

Штандарт Голови НГУ

Керівництво

  • командувач;
  • перший заступник командувача — начальник штабу;
  • заступники командувача;
  • головний старшина.

Безпосереднє військове керівництво НГУ здійснює командувач НГУ, якого призначає та звільняє з посади Президент України за поданням міністра внутрішніх справ України.

Командувач НГУ одночасно є начальником Головного управління НГУ.

Командувачі НГУ

  • березень — жовтень 2014 — генерал-полковник С. Полторак (1965; тепер Україна);
  • жовтень 2014 — лютий 2015 — генерал-лейтенант О. Кривенко (1958; тепер Україна), виконувач обов’язків;
  • лютий — грудень 2015 — генерал-полковник М. Балан (1968; тепер Україна), виконувач обов’язків;
  • грудень 2015 — травень 2019 — генерал-полковник Ю. Аллеров (1964);
  • травень — червень 2019 — генерал-полковник М. Балан, виконувач обов’язків;
  • червень 2019 — січень 2022 — генерал-полковник М. Балан;
  • травень 2022 — лютий 2022 — генерал-лейтенант Ю. Лебідь (1967; тепер Україна), виконувач обов’язків;
  • лютий 2022 — липень 2023 — генерал-лейтенант Ю. Лебідь;
  • від 08.07.2023 — генерал-лейтенант О. Півненко (1986; тепер Німеччина).

Склад НГУ

  • Головне управління НГУ: м. Київ, здійснює загальне керівництво діяльністю НГУ.
  • Оперативно-територіальні об’єднання.
  • З’єднання, військові частини, військові заклади вищої освіти, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров’я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань НГУ.

Головне управління НГУ

Головне управління НГУ (ГУ НГУ) здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління НГУ.

ГУ НГУ очолює командувач НГУ, який у межах повноважень видає накази, директиви, розпорядження та доручення, організовує і контролює їх виконання.

Командувач НГУ має першого заступника і чотирьох заступників, які належать до вищого командування НГУ. Їх призначає та звільняє з посад Президент України за поданням командувача НГУ.

Основні завдання Головного управління НГУ:

  • участь у забезпеченні реалізації державної політики з питань діяльності НГУ;
  • організація виконання покладених на НГУ завдань та основних функцій;
  • планування застосування оперативно-територіальних об’єднань НГУ, органів військового управління, якими є територіальні управління НГУ, з’єднань, військових частин (підрозділів), військових закладів вищої освіти, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров’я та установ, що не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань НГУ;
  • забезпечення безпосереднього військового керівництва територіальними управліннями НГУ, з’єднаннями, військовими частинами (підрозділами), військовими закладами вищої освіти, навчальними військовими частинами (центрами), базами, закладами охорони здоров’я та установами, що не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань НГУ.

Оперативно-територіальні об’єднання

Карта Оперативно-територіальних об’єднань НГУ.

Структуру та склад оперативно-територіального об’єднання НГУ затверджує міністр внутрішніх справ України.

Оперативно-територіальні об’єднання НГУ відповідають за виконання завдань НГУ на території відповідних областей України:

  • Східне територіальне управління НГУ: м. Харків, координує роботу НГУ у східних областях України;
  • Західне територіальне управління НГУ: м. Львів, координує роботу НГУ в західних областях України;
  • Південне територіальне управління НГУ: м. Одеса, координує роботу НГУ в південних областях України;
  • Північне територіальне управління НГУ: м. Київ, координує роботу НГУ в північних областях України;
  • Центральне територіальне управління НГУ, м. Дніпро, координує роботу НГУ в центральних областях України;
  • Кримське територіальне управління НГУ: м. Сімферополь, від 2014 — м. Херсон.

Заклади вищої освіти

Емблема Національної академії Національної гвардії України.

Кадри для НГУ готують:

Заклади вищої освіти НГУ навчають офіцерів, прапорщиків, сержантів та солдатів НГУ.

Армійські корпуси

У квітні 2025 створено два армійських корпуси у структурі НГУ, що це є частиною загальної реформи ЗСУ та НГУ, спрямованої на перехід до корпусної системи управління військами:

  • 1-й корпус «Азов», сформований на основі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»; командир – полковник Денис Прокопенко (позивний «Редіс»).  
  • 2-й корпус «Хартія», сформований на основі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія»; командир – полковник Ігор Оболенський (позивний «Корнет»)

Військові частини

До складу з’єднання НГУ можуть входити:

Патч НГУ з тризубом на "польову" та парадну форму бойових частин.

До складу військової частини НГУ можуть входити підрозділи:

  • батальйони;
  • ескадрильї;
  • загони;
  • роти;
  • спеціальні комендатури;
  • вузли зв’язку;
  • центри;
  • групи;
  • взводи.

Військові частини НГУ дислокуються по всій території України.

Військово-лікарська комісія

Військово-лікарська комісія (ВЛК) МВС здійснює медичне обстеження військовослужбовців НГУ та інших осіб, які мають право на таке обстеження. Структуру очолює голова ВЛК.

Завдання ВЛК:

  • проведення медичного огляду військовослужбовців НГУ та інших осіб;
  • визначення придатності до військової служби;
  • надання висновків про стан здоров’я військовослужбовців НГУ;
  • визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ;
  • визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) військовослужбовців НГУ;
  • формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації та ін.

Техніка, озброєння та спецзасоби

НГУ використовує широкий спектр техніки військової, озброєння та спецзасобів, які постійно оновлюють та модернізують.

Сухопутна та повітряна техніка

НГУ має на озброєнні широкий спектр сухопутної, протиповітряної та повітряної техніки:

  • танки: Т-64, Т-80 тощо;
  • бронетехніка: БТР-3, БТР-4, БТР-70, БТР-80, БМП-1, БМП-2, Дозор-Б, Новатор, Козак, Saxon AT-105, Dzik, FV432 Bulldog, М113 тощо;
  • артилерія: Д-20, Д-30, Д-44, МТ-12, Мста-Б, 2С3 «Акація», 2С5 «Гіацинт-С»;
  • реактивна артилерія: 9К51 «Град», БМ-27, 9К57 «Ураган»;
  • автомобілі військові: вантажівки, автобуси, позашляховики та спеціалізовані автомобілі (наприклад, медичні, інженерні);
  • зенітно-ракетні комплекси;
  • авіаційна техніка: гелікоптери Мі-2, Мі-8, Airbus H125, H145 та H225, літаки АН-72 та АН-26.

Озброєння та спецзасоби

У мирний час для охорони громадського порядку використовують нелетальні спецзасоби:

  • газові балончики;
  • електрошокери (тазери);
  • гумові та пластикові кийки;
  • наручники;
  • щити;
  • водомети;
  • бронемашини (без штатного озброєння).

Міжнародне співробітництво

Rapid Trident 2014

НГУ бере участь у спільних навчаннях з країнами-членами Організації Північноатлантичного договору (наприклад, «Fearless Guardian–2015», «Rapid Trident-2016»). Через Асоціацію FIEP (Асоціація сил поліції та жандармерії країн Європи та Середземного моря в статусі військової установи) співпрацює з Національною жандармерією Франції, Військами карабінерів Італії, Цивільною гвардією Іспанії, Національною гвардією штату Каліфорнія (США), Жандармерією Румунії, Національною республіканською гвардією Португалії та ін.

Напрями міжнародного співробітництва НГУ:

Джерела

  1. Питання головного органу військового управління Національної гвардії України: Указ Президента України № 346/2014 28 березня 2014 р. // Верховна Рада України. 2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346/2014
  2. Про Національну гвардію України: Закон України № 876-VII від 13 березня 2014 р. // Відомості Верховної Ради. 2014. № 17. Ст. 594. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/876-18
  3. Про затвердження переліку та Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань: Постанова Кабінету Міністрів України № 1024 від 20 грудня 2017 р. // Верховна Рада України. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2017-%D0%BF#Text
  4. Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС: Наказ МВС України № 285 від 03 квітня 2017 р. Верховна Рада України. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n1448
  5. Про затвердження Зразків спеціального одягу, взуття, спорядження та інших предметів речового майна військовослужбовців Національної гвардії України: Наказ Міністерства оборони України № 50 від 07лютого 2018 р. // Верховна Рада України. 2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0217-18#Text
  6. Національна гвардія України (офіційний сайт). URL: https://ngu.gov.ua/

Література

  1. Горбач Д. О. Національна гвардія України: історія становлення та сучасний стан (порівняльно-правовий аналіз) // Право і Безпека. 2014. № 3. С. 36–43.
  2. Агапова О. Міжнародне співробітництво як чинник вдосконалення діяльності Національної гвардії України // Підприємництво, господарство і право. 2016. № 12. С.131–135.
  3. Національна гвардія України: шляхи розвитку / За заг. ред. Ф. Флурі, В. Бадрака. Київ : Центр досліджень армії, коверсії та роззброєння, 2017. 46 с.
  4. Заросило В. О., Кислий А. М., Севрук Ю. Г. та ін. Національна гвардія України як правоохоронний орган. Київ : Людмила, 2022. 103 с.

Див. також

Україна (держава)

Україна: початок державотворчих процесів

Збройні сили України

Територіальна оборона

Національний спротив

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Купрієнко С. А. Національна гвардія України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національна гвардія України (дата звернення: 15.10.2026).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.08.2024

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=Національна_гвардія_України&oldid=416256
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶