Маєвський, Карл Якович
|
Маєвський, Карл Якович | |
|---|---|
| Народження | 12.10.1824 |
| Місце народження | Житомир |
| Смерть | 31.05.1897 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Місце поховання | Виборзьке католицьке кладовище, Санкт-Петербург |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет, Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна |
| Місце діяльності | Україна, Польща, Росія, |
| Напрями діяльності | архітектура |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Святого Станіслава І ступ.; Святого Володимира ІІ ступ. |
Має́вський, Карл Я́кович (12.10.1824, м. Житомир, тепер Україна — 31.05.1897, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — архітектор, педагог, дослідник пам’яток старовини, реставратор, автор відбудови Маріїнського палацу в м. Києві.
Життєпис
Закінчив Житомирську гімназію. 1839–1846 навчався в Будівельному училищі у м. Санкт-Петербурзі (тепер Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет). Від 1847 навчався в архітектурних класах Санкт-Петербурзької (Імператорської) академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна). Учень К. Тона. Від 1859 — академік, 1860 отримав звання інженера-архітектора. Працював архітекторським помічником, потім — старшим архітектором у державних установах м. Санкт-Петербурга й одночасно викладав архітектурні дисципліни в Будівельному училищі. 1859, 1872, 1875 виїздив за кордон для вивчення зарубіжного досвіду, об’їздивши майже всі європейські столиці. Звільнився з державної служби 1873. Від 1880 — чиновник з особливих доручень при Міністерстві державного майна.
Діяльність
Як архітектор-проєктувальник працював у стилістиці історизму, зокрема у стильових напрямах необароко, неоренесанс і неоросійському. Надавав значення вирішенню інженерних питань і запровадженню новацій у сфері інженерного забезпечення будівель і споруд (опалення, водогін, каналізація, вентиляція тощо). Звів кілька казенних і приватних будівель у містах Санкт-Петербурзі та Москві. Був членом багатьох технічних комісій і комітетів, пов’язаних із будівництвом, зокрема шляхів, залізниць і мостів. Брав участь у спорудженні Володимирського собору в м. Києві. Зробив значний особистий внесок у дослідження архітектурних пам’яток, зокрема оборонних споруд Астраханського і Смоленського кремлів (обидва — тепер РФ), Софійського собору й Маріїнського палацу в Києві, старовинного замку в м. Любліні (тепер Польща) тощо. Найвизначнішим його доробком є відбудова після пожежі й багаторічного занепаду Маріїнського палацу в Києві зі збереженням автентичного (див. Автентичність) барокового нижнього поверху й надбудовою парадного горішнього поверху в стилі необароко.
Твори:
- проєкт реконструкції кремлівського оборонного муру в м. Смоленську (тепер РФ) 1868;
- відбудова Маріїнського палацу в м. Києві 1868–1870;
- натурні дослідження й архітектурні обміри Софійського собору в м. Києві 1870;
- фіксаційні кресленики Софійського собору в Києві 1876;
- перебудова замку в м. Любліні на міську в’язницю 1877;
- проєкт реконструкції кремлівського оборонного муру в м. Астрахані 1889.
Визнання
Мав чин таємного радника; удостоєний спадкового дворянства 1863.
Почесний член Імператорського російського археологічного товариства (від 1870) за дослідження й архітектурні обміри Софійського собору в м. Києві.
Ордени: Святого Станіслава І ступ. (1873), Святого Володимира ІІ ступ. (1886).
Література
- Тимофієнко В. Маєвський Карл Якович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 235.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Маєвський, Карл Якович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Маєвський, Карл Якович (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2025
