Кремль
Кремль (давньорус. кремль, від кремь — частина засіки, де росте найміцніший будівельний ліс, або від крома — окраєць, кромьныи — відгороджений) — центральна укріплена частина міста у північних землях Давньої Русі та Московській державі в 14–17 ст.
Уперше кремль згадано в літописі 1317. Інші, давніші назви — «дитинець» (вживали до 14 ст.) і «град», «го́род» (до 17 ст.).
Кремль будували переважно на підвищеному місці на березі річки або озера. Якщо місто мало кілька оборонних ліній (м. Москва), то кремль був цитаделлю в загальній системі фортифікації (див. Фортифікаційні споруди).
Первісно укріплення кремлів були дерев’яно-земляними та складалися із ровів, валів і дерев’яних стін. Від 13–14 ст. почали зводити кам’яні й цегляні укріплення зі стін і башт із брамами (м. Псков). На укріпленій території кремля розміщували будинки князя, бояр, єпископа, церкву або собор, адміністративні споруди, іноді — монастир. Шляхи до кремлівських брам зазвичай ставали основою радіального або віялового розпланування посадів (житлових районів), що виникали навколо кремля. У Московському царстві протягом 16–17 ст. поширилися будівництво і реконструкція мурованих кремлів як архаїчних на той час баштово-стінових укріплень (у містах Астрахані, Великому Новгороді, Зарайську, Казані, Коломні, Можайську, Москві, Нижньому Новгороді, Ростові Великому, Серпухові, Смоленську, Тобольську, Тулі тощо). Найбільший і найвідоміший кремль — Московський (див. Московський кремль та Красна площа).
У 18–19 ст. кремлі втратили військово-стратегічне значення, під час перепланування міст увійшли в міську забудову як адміністративні центри та історико-архітектурні ансамблі. Частину їх розібрано на будівельний матеріал протягом 19–20 ст., а у збережених влаштовано музеї та історико-культурні заповідники.
Література
- Логвин Н. Кремль // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 74. С. 142–143.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 233.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 152.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.05.2023
