Державна служба

Держа́вна слу́жба — публічна, професійна, політично неупереджена діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, з практичного виконання завдань і функцій держави.

Характеристика

Державна служба — це діяльність щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проєктів програм, концепцій, стратегій, проєктів законів та інших нормативно-правових актів, проєктів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та державного контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном і контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державних органів, визначених законодавством.

Принципи

В Україні

В Україні процеси становлення інституту державної служби розпочалися на початку 1990-х.

16.12.1993 було ухвалено Закон України «Про державну службу». Уперше на законодавчому рівні встановлено принципи державної служби, визначено загальні засади діяльності та правовий статус державних службовців, закріплено право громадян України на державну службу.

Закон запровадив комплексне публічно-правове регулювання державної служби: принципи державної служби; етику поведінки державного службовця; правовий статус державних службовців (обов’язки, права, обмеження, фінансовий контроль, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців); порядок проходження державної служби; інститут службової кар’єри; підстави припинення державної служби; матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців тощо. Норми закону сприяли становленню базових елементів сучасної державної служби: конкурсу, випробування при прийнятті на держслужбу та стажування; Присяги державних службовців; класифікації посад (категорій посад та рангів державних службовців); кадрового резерву; навчання і підвищення кваліфікації держслужбовців; відставки державного службовця; оплати праці та заохочень; пенсійного забезпечення; відповідальності за порушення законодавства про державну службу.

10.12.2015 ухвалено новий Закон «Про державну службу», що відповідає основним засадам публічної служби Європейського Союзу. Закон визначає правові та організаційні принципи забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, що функціонує в інтересах держави та суспільства. Регламентує порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що ґрунтується на їхніх особистих якостях і досягненнях (система заслуг).

Види державної служби

За функціональними особливостями державна служба поділяється на адміністративну та спеціалізовану.

Адміністративна служба

Державна служба з уніфікованою моделлю категорій посад і рангів, спрямована на здійснення адміністративно-управлінських функцій у державних органах трьох гілок влади, спрямовані на реалізацію державної політики, надання адміністративних послуг і забезпечення безперервного функціонування держави.

Законом України «Про державну службу» встановлено три категорії посад: «А» (вищий корпус), «Б» (керівники підрозділів) і «В» (спеціалісти). Передбачено дев’ять рангів державних службовців:

  • для категорії «А» — 1, 2, 3 ранги;
  • для категорії «Б» — 3, 4, 5, 6 ранги;
  • для категорії «В» — 6, 7, 8, 9 ранги.

Право на службу мають повнолітні громадяни України, які володіють державною мовою та мають вищу освіту (ступінь магістра для категорій «А» і «Б»; бакалавра або молодшого бакалавра — для «В»).

Спеціалізована служба

Вид діяльності в державних органах (окрім їх апарату), що має галузеву специфіку та передбачає виконання спеціальних функцій. Регулюється спеціальними законами та Законом «Про державну службу».

Дипломатична служба

Професійна діяльність, пов’язана з реалізацією зовнішньої політики, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав громадян і юридичних осіб за кордоном. Встановлено три категорії дипломатичних посад («А», «Б», «В») та систему дипломатичних рангів:

Дипломатичні ранги співвідносяться з рангами державних службовців (наприклад, ранг Посла відповідає 1-му рангу держслужбовця, аташе — 9-му рангу).

Митна служба

Діяльність, спрямована на реалізацію державної митної політики, створення умов для зовнішньоекономічної діяльності та захист митних інтересів України. Посадовим особам присвоюються спеціальні звання: дійсний державний радник митної служби; державний радник (I–III рангів); радник (I–III рангів); інспектор (I–IV рангів); молодший інспектор.

Податкова служба

Діяльність із формування та реалізації податкової політики, адміністрування податків і зборів, контролю за додержанням податкового законодавства. Посадовим особам присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник (I–III рангів); радник (I–III рангів); інспектор (I–IV рангів); молодший інспектор.

Аудиторська служба

Спеціалізований вид служби, спрямований на здійснення державного фінансового контролю за використанням державних ресурсів. Встановлено спеціальні звання: державний контролер (I–VI рангів).

Правове регулювання

Правове регулювання державної служби здійснюється відповідно до Конституції України 1996, Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», інших спеціалізованих законів України, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Національного агентства України з питань державної служби.

Джерела

  1. Про запобігання корупції : Закон України № 1700-VII від 14 жовтня 2014 р. // Відомості Верховної Ради. 2014. № 49. Ст. 2056. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18
  2. Про державну службу : Закон України № 889-VIII від 10 грудня 2015 р. // Відомості Верховної Ради. 2016. № 4. Ст. 43. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19

Література

  1. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика. Київ : Атіка, 2003. 160 с.
  2. Державна служба : у 2 т. / Відп. ред. Ю. В. Ковбасюк. Київ, Одеса : НАДУ, 2012. Т. 1. 372 с.; Т. 2. 348 с.
  3. Грищук А. Б. Державна служба в Україні: адміністративно-правовий вимір : монографія. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2018. 232 с.
  4. Малиновський В. Я. Публічна служба в Україні. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : Кондор, 2024. 475 с.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Малиновський В. Я. Державна служба // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Державна служба (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2026


Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=Державна_служба&oldid=432453
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶