Лісопарк

Лісопа́рк — упорядкований природний лісовий масив на території населеного пункту або поряд; лісовий масив чи його частина, пристосовані як місце відпочинку для населення.

Лісопарк

Голосіївський лісопарк з озером у м. Києві (у складі Національного природного парку «Голосіївський»)

Лісопарк у Биківнянському лісі у м. Києві з меморіальними знаками жертвам терору СРСР проти українського народу

Характеристика

Функціонально лісопарк схожий на міські й приміські парки, гідропарки, сади тощо, оскільки його основне призначення — оздоровлення території населених пунктів і задоволення культурних та естетичних потреб мешканців. Територія лісопарку належить до міських зелених зон загального користування, на яких, згідно з Державними будівельними нормами України, капітальна забудова є неприпустимою (за винятком будівель і споруд рекреаційного призначення). Тут допускається створення спортивних комплексів, туристичних баз, сезонних видовищних споруд (літніх кінотеатрів, естрад, сцен тощо). Від лісу лісопарк відрізняється упорядкованістю території із систематичним доглядом за рослинністю, наявністю обладнання для відпочинку. Від парку відрізняється дозволом збирати гриби, ягоди, деякі рослини.

Територію лісопарку розплановують, прокладають на ній доріжки і стежки, облаштовують велосипедні доріжки, під’їзди автомобільного транспорту та стоянки для нього. Зелені насадження включають дерева, чагарники. На території лісопарку можуть бути струмки, річки, озера, стави.

Державні будівельні норми України вимагають у містах із чисельністю населення понад 100 тис. осіб перетворювати ліси у межах міста на лісопарки з розрахунку їхньої площі до 5 кв. м на одного мешканця міста. При цьому зелені насадження мають займати не менше 80 % території лісопарку. Максимально допустима одночасна кількість відвідувачів міського лісопарку — не більше 15 осіб на 1 га території, позаміського лісопарку — до 10 осіб на 1 га. Мережа доріжок і стежок може займати в цілому до 7,5 % від загальної площі лісопарку. Благоустрій території лісопарку включає павільйони — укриття від дощу на відстані 1,0–1,5 км один від одного, містки через водойми, майданчики для відпочинку, місця для наметів, вбиральні та сміттєзбірники.

Лісопарки в Україні

Найцінніші лісопарки України є об’єктами природно-заповідного фонду України загальнодержавного та місцевого значення. У м. Києві є кілька лісопарків: Святошинський площею 240 га; Пуща-Водицький площею 360 га; Голосіївський площею 1 052 га є складником Національного природного парку «Голосіївський». Лісопарком є і так званий Биківнянський ліс на північно-східній околиці м. Києва, де міститься Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили». До найбільших лісопарків України належить Харківський площею близько 1 900 га у м. Харкові, якому від 2022 завдано значної шкоди військовою агресією Росії під час російсько-української війни.

Джерело

ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. Видання офіційне. Київ : Мінрегіон, 2019. 185 с. URL: https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 149–150.
Природно-заповідний фонд м. Києва. Київ : Арктур — А, 2001. 64 с.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 115.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Лісопарк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лісопарк (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.03.2025