Кордієрит

Кордієри́т [від прізвища мінералога Кордьє (фр. Cordier)] — мінерал класу силікатів, метасилікат магнію та алюмінію.

Кордієрит
Синоніми	дихроїт, іоліт (жоліт), кварц призматичний, поліхроїт, псевдосапфір
Клас мінералу	силікати
Колір	синій або безбарвний
Форма кристалів	призматична
Сингонія	ромбічна
Твердість	7–7, 5
Блиск	скляний, на зламі жирний
Прозорість	прозорий або просвічує
Густина	2, 57–2, 66 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Синоніми: дихроїт, іоліт (жоліт), кварц призматичний, поліхроїт, псевдосапфір та ін.

Історична довідка

Мінерал був відомий А. Г. Вернеру, який називав його «іоліт» — «фіолетовий камінь» — за чорно-блакитний колір. 1809 П. Л. А. Кордьє (1777–1861; Франція) назвав мінерал дихроїтом, тобто двоколірним. Оскільки мінералу насправді властивий плеохроїзм (жовтий — темний синьо-фіолетовий — блідо-блакитний), мінералог та колекціонер Ж. А. А. Лука (1780–1825; Франція) у 1813 перейменував його на кордієрит.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈] або (Mg; Fe²⁺)2Al₄Si₅O₁₈.

Хімічний склад (%): MgO — 13,68; Al₂О₃ — 34,96; SiO₂ — 51,36.

Домішки: FeO, CaO, Na₂O.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Густина — 2,57–2,66 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 7–7,5. Колір синій або безбарвний. Риса біла. Блиск скляний. Злам раковистий. Крихкий. Диморфний з індіалітом; утворює ряд із секанінаїтом (багатим на залізо аналогом кордієриту).

Асоціації: андалузит, біотит, гранат, калійний польовий шпат, корунд, мусковіт, силіманіт, шпінель.

Різновиди

У залежності від хімічного складу виокремлюють відміни кордієриту:

бериліїстий — відміна з околиць м. Вежни (край Височина, [Чехія), містить до 1,94 % ВеО;
водний — змінений кордієрит;
кордієрит залізистий — відміна кордієриту з родовища Сасаго (регіон Канто, Японія), містить до 15,5 % FeO;
кордієрит-пініт — змінений кордієрит;
α-кордієрит — кордієрит;
β-кордієрит — штучна низькотемпературна поліморфна модифікація, синтезована за гідротермальних умов;
γ-кордієрит (індіаліт) — магніїстий різновид кордієриту, формула Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈)];
кордфефагіт — кордієрит з підвищеним умістом води та Fe²⁺, прихованокристалічна асоціація слюд та інших шаруватих силікатів; основна знахідка — гранітоїди Бердичівського масиву (Україна).

Походження. Розташування родовищ

Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Поширений в термічно метаморфізованих глинистих відкладеннях. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим умістом лугів та кальцію. Іноді пов'язаний з пегматитовими утвореннями. Знайдений також у магматичних гірських породах (андезитах і гранітах).

Знахідки відомі в Німеччині (земля Баварія), Фінляндії (родовища Оріярві та Леппявірта на південному заході країни), Норвегії (губернія Трагемарк), США (штати Каліфорнія, Вайомінг, Південна Дакота, Нью-Йорк, Нью-Гемпшир), Канаді (провінція Манітоба), Мадагаскарі, Зімбабве, Намібії, Індії, Австралії (Північна Територія). У Шрі-Ланці трапляються цінні зразки, які мають попит у ювелірній промисловості.

Кордієрит в Україні

Знайдений у гранітоїдах Бердичівського масиву Волино-Подільського тектонічного блоку Українського кристалічного щита. Значні скупчення кордієриту виявлені у Придніпров'ї.

Значення

Застосовують в ювелірній справі як самостійний дорогоцінний камінь та як імітацію сапфіру, а також як колекційний мінерал; в авіації — як складник поляризаційних фільтрів.

Література

Handbuch der Mineralogie, Band 1 von C. A. S. Hoffmann, Abraham Gottlob Werner und August Breithaupt, 1811. URL: https://books.google.de/books?id=vyJaAAAAYAAJ&pg=PA589#v=onepage&q&f=false
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кордієрит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Кордієрит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кордієрит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кордієрит (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2022