Калиновських замок у Сидорові

Калино́вських за́мок у Си́дорові — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, с. Сидорів Чортківського району Тернопільської області, Україна.

Замок Калиновських у Сидорові

План

Північно-західна частина замку

Брама

Розташування

Руїни мурованого замку містяться на південно-східній околиці села на високому видовженому пагорбі, що омивається із трьох боків струмками Суходіл і Слобідка. Доступ до пагорба додатково ускладнювали болота в долині струмків. Найдоступніший південно-східний напільний бік захищали земляний оборонний вал і рів.

Історична довідка

Час заснування мурованого замку на цьому місці достеменно не з’ясовано. Зважаючи на архітектурні особливості збережених споруд, будівництво датують другою половиною 16 ст. 1640 тодішній власник замку польний коронний гетьман М. Калиновський (1605–1652; тепер Україна) реконструював його. 1672 замок штурмом здобуло військо Османської імперії. Протягом 1673–1675 відвойований замок утримував гарнізон Речі Посполитої, який здав його туркам 1675 і вони зруйнували його. На початку 18 ст., після вигнання турків із Поділля, власником замку став каштелян кам’янецький М. Калиновський (1660–1738; тепер Україна), одружений із Г. К. Тарнавською. Він відбудував замок, про що свідчить пам'ятна плита з написом і гербами Калиновських і Тарнавських, вмурована 1718 у фасад надбрамної башти. 1770 після смерті вінницького старости Л. Калиновського (1680–1765; тепер Україна) замок успадкувала його дочка Текля, дружина А. Бельського. Наступними власниками були шляхтичі Мьончинські (М’янчинські), Коритовські, Панґерти. Від кінця 18 ст. замок почав занепадати, у 19 ст. — руйнуватися. Покинуті власниками замкові споруди розбирали на будівельний матеріал місцеві мешканці.

Від 1963 замок є пам’яткою архітектури та містобудування республіканського (тепер національного) значення, проте дотепер перебуває в руїнах.

Характеристика

Довжина замку 178 м, ширина 30 м, діаметр напівциліндричних башт 12–13 м, товщина мурів 1,7–4 м. Побудовано з каменю двох порід — пісковика і вапняка. У розпланувальній композиції Сидорівського замку використано характерний для багатьох подільських твердинь 16 ст. прийом створення основних оборонних вузлів за принципом гострокутного залому стін, фланкованого напівциліндричними баштами-бастеями. Тепер південно-східну частину замку повністю втрачено. Збережено зовнішні й частково внутрішні стіни північно-західної частини — основного оборонного вузла замку. Ця частина складалася з казематованого (див. Каземат) укріплення з житловими і господарськими приміщеннями на горішніх поверхах та вартової башти, що височить над ними. Башта двоярусна, її внутрішній об’єм трикутний у плані, зовнішній — заокруглений. З обох боків до цієї наріжної частини замку прилягають дві двоярусні бастеї і невелика ділянка зовнішньої стіни палацу з вікнами на два яруси. Під корпусами, прилеглими до зовнішніх оборонних мурів, — великі льохи, що добре збереглися. Збережено також південну бастею з арковим отвором в’їзної брами. Вона двоярусна із зовнішнього і одноярусна із внутрішнього боків, укріплена контрфорсами. Замкові мури мають різноманітні типи бійниць.

Значення

Замок належить до визначних пізньосередньовічних пам'яток Поділля, представляючи архаїчний архітектурний тип баштово-стінового комплексу оборонних споруд.

Література

1. Cholowski A. Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej. Lwow : Drukarnia W. A. Szyjkowskiego, 1892. P. 44–46.
2. Cholowski A., Janusz B. Przeslosc i zabytki wojewodztwa Tarnopolskiego. Tarnopol : Nakładem Powiatowej Organizacji Narodowej, 1926. P. 101–103.
3. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 375–377.
4. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія–Друк, 2015. С. 66–67.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Калиновських замок у Сидорові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Калиновських замок у Сидорові (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.05.2025