Епігенетичні родовища
Епігенети́чні родо́вища (від грец. ἐπι — після, слідування та γένεσις — народження) — поклади корисних копалин, які утворились пізніше гірських порід, що їх вміщають.
Характеристика
Представлені січними жилами, лінзами, штоками і трубами. Їхній мінеральний і хімічний склад різко відрізняється від складу вмісних гірських порід. Виникають під дією гідротермально-епігенетичних процесів, що породжують зони мінералізації з подальшим відкладенням мінералів або утворенням мінеральних включень у вмісних породах.
Найширшу групу епігенетичних родовищ утворюють гідротермальні жильні і метасоматичні родовища руд кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів, а також кварцу, бариту, флюориту і азбесту. До епігенетичних родовищ належать магматичні родовища титано-магнетитів, хромітів, платиноїдів, алмазів, апатитів, деякі тіла сульфідних мідно-нікелевих руд, а також інфільтраційні родовища залізних, мідних та уранових руд.
Класифікація
Епігенетичні родовища умовно поділяють на класи:
- екзодіагенетичні, пов'язані з діяльністю ґрунтових вод (родовища уранових і ванадієвих руд);
- інфільтраційні, сформовані внаслідок руху спадних потоків метеорних артезіанських вод (родовища уранових та рідкісноземельних і розсіяних елементів руд);
- ексфільтраційні, утворені висхідними потоками седиментаційних (див. Седиментація) вод артезіанських басейнів (родовища стронцієвих, літієвих, мідних, свинцевих, цинкових руд).
Література
- Kužvart M., Böhmer M. Prospecting and Exploration of Mineral Deposits. 2nd ed. Amsterdam; Oxford; New York; Tokyo : Elsevier, 1986. 508 p.
- Evans A., Neumann U. Erzlagerstättenkunde. Stuttgart : Enke, 1992. 356 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. 640 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Епігенетичні родовища // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Епігенетичні родовища (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.10.2022
