Вечерський, Віктор Васильович

Вечерський (1).jpg

Вече́рський, Ві́ктор Васи́льович (15.08.1958, м. Київ, тепер Україна) — історик архітектури, містобудівник, пам’яткознавець, педагог, художник-графік, дослідник історичних населених місць, заслужений працiвник культури України (з 1995), член-кореспондент Української академії архітектури (з 2003), двічі лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1998, 2007), Україна


Вечерський, Віктор Васильович

Народження 1958
Місце народження Київ
Alma mater Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Місце діяльності Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Міністерство культури України, Київський національний університет культури і мистецтв
Напрями діяльності архітектура, пам’яткознавство
Традиція/школа Історія архітектури України доби козаччини і Гетьманщини


Відзнаки

Премії Державна премiя України в галузі архiтектури (1998, 2007), Премія в галузі містобудування і архітектури ім. І. Моргилевського (1999)
Почесні звання Заслужений працiвник культури України (з 1995)

Життєпис

Народився в родині художника. 1975 закінчив Київську дитячу художню школу № 2, 1981 — архітектурний факультет Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Учень Ю. Асєєва.

У 1981 — старший науковий співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України.

1982—1983 служив у Збройних силах СРСР.

Працював провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури й містобудування (1983–1994), радником Міністра культури України (1994–1995), керiвником апарату Комiсiї з питань вiдтворення видатних пам’яток iсторiї та культури при Президентовi України (1996–1997).

Дійсний член Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (з 1996). У 1997–2001 — заступник начальника Управління охорони та реставрації пам’яток містобудування і архітектури в Державному комітеті України з будівництва та архітектури й водночас головний редактор журналу «Пам’ятки України: історія та культура».

У 2001–2008 — начальник відділу історичної частини міста в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. Водночас з 2001 викладає в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київському національному університеті культури і мистецтв.

Працював заступником директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України (2008–2010), першим заступником голови Державної служби з питань національної культурної спадщини (2010–2011), першим заступником директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України (2011–2014). У 2014–2018 — начальник відділу з питань переміщення культурних цінностей Міністерства культури України, водночас з 2016 — доцент кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв.

Творчість

Наукові праці

У творчому доробку понад 830 публікацій, 40 книг, серед яких наукові монографії, зокрема «Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона» (2001), «Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України» (2002); «Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць» (2003); «Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація» (2005), підручники «Курс історії архітектури» (2006), «Курс історії архітектури країн Східної Європи» (2007), науково-популярні видання тощо.

Один із авторів першої фундаментальної академічної праці «Історія української архітектури» (2003) та багатотомної «Історії українського мистецтва» (2011).

Мистецькі роботи

Автор кількох серій графічних робіт, присвячених архітектурним пам’яткам України: «Волинь» (1977–1979), «Поділля» (1983), «Пам’ятки України» (1978–1983), «Сіверщина» (1984). Автор сценаріїв, продюсер і ведучий повнометражних документальних фiльмів про архітектурну спадщину України — кiнотетралогiї «Свiт України»: «Храми України» (1996), «Українська елiта» (2 серiї, 1997), «Український степ» (2 серії, 1998), «Крим» (1999).

Проектні розробки

Автор понад 130 науково-проектних розробок зі збереження нерухомої культурної спадщини (протягом 1981–2018), серед яких реалізовані проекти: реставрації Мовчанського монастиря в Путивлі (1981), відтворення будинку-майстерні художника М. Пимоненка в с. Малютянці Київської області (1990), створення історико-культурних заповідників у містах Путивлі (1986), Глухові (1992), реабiлiтацiї iсторико-архiтектурного середовища Глухова (1997), комплексної програми збереження історичної забудови Глухова (1999), генеральних планів розвитку заповідників у Глухові (2003), Путивлі (2006), Чернігові(2008), Переяславі (2010).

Автор і науковий керівник розроблення історико-архітектурних опорних планів та проектів зон охорони пам’яток 20 історичних міст України: Глухова (1984, 1992), Полтави (1984), Лебедина (1985), Чернівців (1986, 2006), Чигирина (1987), Путивля (1986–1987), Ромен (1987), Охтирки (1988), Тростянця Сумської області (1989, 2015), Бiлопiлля (1990, 2013), Конотопа (1991), Сум (1993, 2011), Кролевця (1994),Одеси (2007), Василькова (2008), Вінниці (2009), Києва (2009–2011), Коропа (2013), Лохвиці (2014), Чернігова (2018), співавтор аналогічної роботи по Львову (2018).

Визнання

Лауреат Державної премiї України в галузі архiтектури (1998, 2007), премії в галузі містобудування і архітектури ім. І. Моргилевського (1999).

Цитата

«Далеко не кожен народ у Європі може похвалитися тим, що йому вдалося створити (хай навіть колись, у далекому минулому) власний, ні на кого не схожий архітектурний стиль і виплекати власну архітектурну традицію. Українці на це спромоглися: наша архітектура доби козаччини і Гетьманщини (XVII–XVIII ст.) є цілком оригінальним, неповторним і саме українським внеском до скарбниці світової архітектури»

 (В. Вечерський. Цит. за кн.: Вечерський В. В. Архітектура Гетьманщини у творчості Тараса Шевченка // Сіверщина в історії України. Київ; Глухів : Центр памʼяткознавства НАН України та УТОПІК, 2014. Вип. 7. С. 6).


Праці

  • Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона. Київ : Головкиївархітектура, НДІ теорії та історії архітектури і містобудування, 2001. 349 с.
  • Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Головкиївархітектура; НДІ теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. 591 с.
  • Історія української архітектури. Київ : Техніка, 2003. 472 с. (у співавт.)
  • Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць. Київ : Головкиївархітектура ; НДІ теорії та історії архітектури і містобудування, 2003. 560 с.
  • Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. 588 с.
  • Курс історії архітектури. Київ : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.
  • Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк , 2007. 270 с.
  • Фортеці й замки України Київ : Деснянська правда, 2011. 663 с.
  • Українська дерев’яна архітектура. Київ : Балтія-Друк, 2013. 119 с.
  • Замки і фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. 152 с.

Література

  1. Вечерський В. В. // Художники України / Укл. М. Лабінський, М. Сидоренко. Київ : Інтертехнологія, 2006. 640 с.
  2. Віктор Васильович Вечерський // Українська академія архітектури: Персональний склад. Київ : Вид. дім А+С, 2007. С. 26–28.
  3. Вечерський В. В.: Біобібліографічний покажчик. Графіка. Київ : АртЕк, 2008. 168 с.
  4. Женжера О. Втрачена архітектурна спадщина // Пам’ятки України: історія та культура. 2009. № 1. С. 50–53.
  5. Бичковська Г. Нові видання // Відлуння віків. 2011. № 1–2 (14–15). С. 132–143.
  6. Віктор Вечерський — історик архітектури // Путивльська районна державна адміністрація. 2018. URL: http://ptvl.sm.gov.ua/index.php/uk/gumanitarna-politika/kultura-mystetstvo/9281-viktor-vecherskij-istorik-arkhitekturi

Автор ВУЕ

А. І. Звіряка


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Звіряка А. І. Вечерський, Віктор Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вечерський, Віктор Васильович (дата звернення: 25.09.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ