Високий замок
Висо́кий за́мок — частково втрачений об’єкт архітектурної спадщини, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 1998 «Львів — ансамбль історичного центру» за № 865, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Головна ландшафтна домінанта м. Львова. Займає вершину Замкової гори, яка розташована на північний схід від історичного центру міста на території парку «Високий Замок» — об’єкта природно-заповідного фонду України. У східній частині колишньої замкової території насипано курган, на якому облаштовано оглядовий майданчик. Із нього відкриваються найкращі панорами м. Львова.
Історична довідка
Як і більшість міст Княжої доби, м. Львів складалося з дитинця на найвищій (тепер — Замковій) горі, укріпленого окольного міста (тепер — район Підзамче) і передмістя. Археологічні розкопки виявили, що укріплення дитинця спочатку мали дерев’яні і земляні оборонні огорожі; займали вершину Замкової гори. З’явилися, ймовірно, ще у 10 ст. — тобто раніше першої згадки в джерелах 1259–1270. На зламі 12–13 ст. тут спорудили круглу в плані білокам’яну башту-донжон діаметром 8,4 м та оборонний мур із каменю-пісковику. Дерев’яні укріплення знищено 1259 за наказом татарського баскака Телебуги (?–1291). 1270 на тому ж місці за наказом короля Давньої Русі Лева Даниловича споруджено Високий замок із мурованим палацом, що став королівською резиденцією. 1340 замок спалено під час походу на м. Львів польського короля Казимира ІІІ Великого й після того відбудовано 1342. У 1353 його спалило під час штурму військо Великого князівства Литовського, після чого відбудовано 1362 за наказом Казимира ІІІ Великого. Пізніше замок зазнав численних перебудов, зокрема у середині 15 ст. та після 1570.
Уперше Високий замок здобули штурмом 15.10.1648 козаки під проводом М. Кривоноса. Після 1650 замок поновили й він витримав козацьку облогу під проводом Б. Хмельницького (1655) та турецьку облогу (1672). У 1675 Високий замок було відбудовано й посилено земляними укріпленнями. 1704 замок здобув без бою шведський король Карл ХІІ, після чого джерела фіксують тут значні руйнації. У 18 ст. замок утратив стратегічне значення і з 1777 за наказом австрійської влади башти і мури поступово розібрали на будівельний матеріал.
1835 на Замковій горі заснували парк. 1869 при насипанні польськими патріотами пам’ятного кургану на честь 300-річчя Люблінської унії 1569 залишки мурованих споруд Високого замку знищено (зберігся лише фрагмент південного муру, що захищав в’їзд на територію замку).
Зараз руїни Високого замку є пам’яткою архітектури та містобудування національного значення (охоронний № 367). 1998 у складі ансамблю історичного центру Львова внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Археологічні дослідження тут виконували 1955–1956, 1975–1978, 1984–1985 місцеві фахівці.
2004–2005 в Українському регіональному спеціалізованому науково-реставраційному інституті «Укрзахідпроектреставрація» опрацьовано проект повного натурного відтворення пам’ятки (дискусійний). Проект не реалізовано.
Характеристика
Замок у плані повторив контури вершини гори й набув форми видовженого прямокутника з чотирма наріжними круглими баштами, з яких найвища, західна, була вартовою. Прямокутний у плані (15 × 25 м) триповерховий на підвалах палац поділяв територію замку на два двори. У замку були казарми, сховища зброї, спорядження, вирубана в скелі глибока криниця. Загальний вигляд Високого замку на початку 17 ст. зафіксовано на панорамі м. Львова 1618 — гравюра А. Гогенберга (1578–1653; Німеччина) за рисунком А. Пассаротті (1529–1592; Італія).
Значення
Високий замок у м. Львові — один із небагатьох відомих сучасній науці мурованих замків королів Давньої Русі. Його втрата не тільки збіднила історико-культурну спадщину нації, а й сприяла знищенню пам’яті про державницькі традиції 13–14 ст.
Додатково
Заснування мурованого Високого замку 1362 за традицією безпідставно приписують польському королеві Казимиру ІІІ Великому, котрий захопив Галичину 1349.
Джерела
- Каталог гравюр XVII-ХХ ст. із фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (Архітектура Львова). Київ : Наукова думка, 1989. 46 с.
Література
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів : Каменяр, 1991. С. 11–15; 21–26.
- Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститу теорії і історії архітектури і містобудування, 2002. С. 419–421.
- Могитич Р. Високий замок у Львові. До питання історії та реконструкції первісного вигляду // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2005. № 15. С. 99–119.
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. Львів : Центр Європи, 2008. С. 45–48.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : Деснянська правда, 2011. С. 444–447.
- Міщенко А. В., Давидович М. І. Проблема відтворення Високого Замку ХІІІ–ХVІІ ст. у Львові // Історія релігій в Україні. 2016. Ч. 2–3. С. 639–653.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Високий замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Високий замок (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.07.2021
