Біржі будівля у Санкт-Петербурзі

Бі́ржі буді́вля у Санкт-Петербу́рзіархітектурна пам’ятка; частина пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, РФ.

Проект головного фасаду архітектора Дж. Кваренгі 1781. Джерело ілюстрації: Пилявский В. И. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник. Ленинград : Стройиздат, Ленинградское отделение, 1981. С. 102
Головний фасад. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 128
Панорама центру міста з річки Неви зі стрілкою Василівського острова. Гравюра художника В. Фаворського. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 127

Загальні відомості

Міститься у центрі м. Санкт-Петербурга на стрілці Василівського острова, що є мисом на східному кінці цього острова між річками Великою і Малою Невою. Місце розташування споруди, на яке зорієнтовано вісь р. Неви, є зоною найвищої композиційної активності у річковому ландшафті центру міста. Це обумовило намір Петра І 1724 тут спорудити головний храм нової столиці в ім’я святого Апостола Андрія Первозваного (проект розроблено, але не реалізовано у зв’язку зі смертю імператора).

Історична довідка

1781 архітектор Дж. Кваренгі виконав проект біржі, згідно з яким будівництво, розпочате 1783, доведено до вінчального карниза і 1787 зупинено за нез’ясованих причин.

Імператор Олександр І 1804 розпорядився недобудовану споруду знести й доручити проектування нової архітектору Ж. Ф. Тома де Томону. Основу нової будівлі урочисто заклав Олександр І 23.06.1805, напередодні головного масонського (див. Масонство) свята — Різдва святого Іоанна Предтечі. 1805–1810 споруджено насипну платформу, яка на 120 м вдається в р. Неву від лінії природного берега, корпус біржі й дві ростральні колони обабіч. Фасади біржі прикрасили скульптурні композиції Ф. Щедріна (1751–1825) та І. Прокоф’єва (1758–1828; обидва — Росія). Уся архітектурна композиція втілила символіку Єрусалимського храму царя Соломона як масонського святилища. Тут діяли Санкт-Петербурзька біржа, інші заклади. 1913–1914 під час реконструкції влаштовано залізобетонне циліндричне склепіння над головним залом. 1939–2014 тут містився Центральний військово-морський музей, тепер будівлю передано Державному Ермітажу для експозиційних потреб.

Характеристика

Монументальна великомасштабна будівля завершила стрілку Василівського острова на найважливішому з точки зору містобудівної композиції місці, добре проглядаючись з обох берегів р. Неви. Відтворює тип античного греко-римського храму-периптера з 10-колонним портиком римо-доричного ордера на головному фасаді. Нарочито монументальні колонади з масивним антаблементом оточують будівлю по периметру. Вінчає фасад трикутний щипець із великим арковим вікном і скульптурною композицією в ньому. Рустування фасадних поверхонь і лапідарні форми великих вікон також підкреслюють нарочиту небуденність цієї архітектури. Застосований тут тип периптерального храму є несумісним із функцією комерційної будівлі й пояснюється прихованою для непосвячених сакральною масонською символікою.

Значення

Будівля є одним із найдовершеніших зразків архітектури пізнього («Олександрівського») класицизму, який іноді називають російським ампіром, і має статус об’єкта культурної спадщини народів РФ федерального значення. Це важлива складова пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Санкт-Петербурга і пов’язані з ним групи пам’яток», внесеної 1990 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 540.

Додатково

Біржі будівля у Санкт-Петербурзі є символічним об’єктом, який відповідно до масонського вчення сакралізує весь навколишній простір, представлений ключовими спорудами столиці імперії: Адміралтейством, імператорським Зимовим палацом, Ісаакіївським собором на одному березі р. Неви й Петропавлівською фортецею з Петропавлівським собором — на іншому. Це добре передають малярські й графічні твори провідних російських художників, зокрема А. Остроумової-Лебедєвої (1871–1955), В. Фаворського.

Теперішній ансамбль споруд біржі з двома ростральними колонами і півкруглою в плані площею на платформі перед головним фасадом є одним із сакральних символів «Нового Єрусалима на Неві».

Цитати

Переклад:
«Найграндіозніше втілення єрусалимської ідеї створив у Петербурзі старший син Павла І Олександр І, хоча незрозуміло, чи приймав він коли-небудь посвяту і чи перебував у ложах. Йдеться про стрілку Василівського острова. Це місце, самою ландшафтною ситуацією призначене для головного столичного храму, повною мірою оцінив ще Петро І».
Оригінал:
«Самое грандиозное запечатление иерусалимской идеи создал в Петербурге старший сын Павла І, Александр І, хотя неясно, принимал ли он когда-нибудь посвящение и состоял ли в ложах. Речь идет о стрелке Васильевского острова. Место это, самой ландшафтной ситуацией предназначенное для главного столичного храма, было в полной мере оценено (еще) Петром І».

Переклад:
«Будівля Біржі стояла перед справжнім і тому невидимим храмом, даючи “належний предмету” майданчик, дивлячись з якого кожен, хто “має очі розуму”, споглядав би таїнство масонського “діяння”. Усе разом могло переживатися як грандіозна алегорія “водіння до світла”, або, інакше кажучи, просвіти».
Оригінал:
«Здание Биржи предстояло истинному и потому невидимому храму, давало “приличную предмету” площадку, глядя с которой каждый, “имея очи мысленная”, созерцал как бы таинство масонского “делания”. Все вместе могло переживаться как грандиозная аллегория “вождения к свету”, или, иначе говоря, просвещения».

 Цит. за джерелом: Г. З. Каганов, доктор мистецтвознавства, професор Європейського університету у м. Санкт-Петербурзі. Цит. за вид.: Каганов Г. Иерусалим на Неве: Черты святыни в образе Санкт-Петербурга XVIII–XIX векав // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Збірник наукових праць з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології. Вип. 2. Київ : Видавничий дім А + С, 2005. С. 96, 102. Переклад В. Вечерського.


Література

  1. Грабарь И. Тома де Томон // История русского искусства. Т. 3. Москва : Кнебель, 1914. С. 491–502.
  2. История русской архитектуры. Санкт-Петербург : Стройиздат, 1994. С. 394–395.
  3. Каганов Г. Иерусалим на Неве: Черты святыни в образе Санкт-Петербурга XVIII–XIX веков // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Збірник наукових праць з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології. Вип. 2. Київ : Видавничий дім А + С, 2005. С. 87–105.
  4. Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 127–128.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Біржі будівля у Санкт-Петербурзі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біржі будівля у Санкт-Петербурзі (дата звернення: 27.11.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ