Будівля Сіднейської опери

Будівля Сіднейської опери. Загальний вигляд. Фото Ko Hon Chiu Vincent
План. Кресленик Й. Утзона. Джерело ілюстрації: Иванова Е., Покровская З. Архитектура-скульптура (Йорн Утзон) // Архитектура Запада. Мастера и течения. Кн. 1. Москва : Издательство литературы по строительству, 1972. С. 108
Бічний фасад. Кресленик Й. Утзона. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 231
Дружній шарж, виконаний автралійськими студентами-архітекторами на початку 1960-х
Меморіальна дошка на фасаді будівлі
Загальний вигляд з заходу.
Фото Francesco Bandarin

Буді́вля Сі́днейської о́пери (англ. Sydney Opera House) — театрально-видовищний комплекс, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в м. Сіднеї, штат Новий Південний Уельс, Австралія.

Загальні відомості

Будівля оперного театру міститься в кінці вузького півострова (мис Беннелонг) в акваторії Сіднейської гавані. Площа памʼятки 5,8 га. На півдні межує з Королівським ботанічним садом. Будівля є архітектурною домінантою, яку добре видно звідусіль.

Історична довідка

1954 оголошено міжнародний конкурс на найкращий проект театру. Це мала бути одна з найвизначніших архітектурних споруд світу з великим залом для оперних спектаклів, малим — для драматичних, два зали для засідань, бібліотека, ресторан і бар. На конкурс подано 217 проектів з 32 країн. Журі очолював Е. Саарінен. За його наполяганням, у 1957 першу премію присуджено проекту архітектора Й. Утзона. Проект зазнав нищівної критики від П. Нерві та інших архітекторів за неправильну архітектурно-конструктивну концепцію. Лондонська інженерна фірма У. Арупа (1895–1988; Велика Британія) витратила дев’ять років на інженерні розрахунки конструкції, вперше застосувавши для цього комп’ютерні технології. Будівництво, розраховане на чотири роки, тривало 1959–1973. Кошторисна вартість споруди зросла від запланованої майже в 14 разів (із 7 до 95 млн. американських доларів). 1966 Й. Утзона усунули від керівництва будівництвом, він виїхав з Австралії. Надалі проектом опікувалися визначені урядом місцеві архітектори.

20.10.1973 королева Великої Британії Єлизавета ІІ урочисто відкрила завершену будівлю. Й. Утзона на відкриття не запросили (навіть ім’я не згадали). 1998–1999 на прохання влади Австралії він консультував реконструкцію інтер’єру театру з поверненням первісних форм, які було запроектовано ще в 1960-х. У м. Сіднеї реконструкцією керував син автора, архітектор Я. Утзон (нар. 1944; Данія). 2016–2021 виконано роботи з реставрації й модернізації будівлі, яку 2003 визнано пам’яткою і внесено до Реєстру спадщини штату Новий Південний Уельс, а 2005 — до Списку національної спадщини Австралії. Водночас Данія — батьківщина Й. Утзона — з 2006 вважає цю будівлю невід’ємним складником своєї культурної спадщини.

Характеристика

Будівля Сіднейської опери має риси архітектурного напряму експресіонізму. Споруда — масивна платформа розмірами 184 × 118 м, на якій стоїть складна конструкція покриття залів і сценічних частин у формі низки сегментних сферичних склепінь-оболонок білого кольору, розташованих одна над одною. У будівлі є концертний зал на 2 688 місць, оперний театр (театр Дж. Сазерленд) на 1 547 місць, драматичний театр на 544 місця, театр на 398 місць, театр-студія на 364 місця, кінотеатр, чотири ресторани, шість барів, сувенірні крамниці й численні артистичні приміщення. У концертному залі 1979 встановлено найбільший у світі орган, що має 131 регістр і 10 244 труби. На платформі перед театром організовано майданчик для виступів просто неба (на 6 000 глядачів). Під будівлею є паркінг на 1 200 автомобілів. Щорічні витрати на утримання й поточний ремонт комплексу вдвічі перевищують операційний прибуток розміщених тут суб’єктів господарювання.

Значення

Яскравий архітектурний образ будівлі Сіднейської опери перетворив її на символ не тільки м. Сіднея та Австралії, а й найвищих досягнень світової архітектури 20 ст. Цей витвір засвідчує звільнення архітектури від догматів сучасної архітектури (функціоналізму, модернізму) і права на нову образність, де форма не прив’язана ні до функції, ні до конструкції. З огляду на це пам’ятку внесено 2007 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за № 166 як «шедевр людського генія». Це єдиний в історії випадок, коли одноосібний витвір архітектора ще за його життя потрапив до цього списку.

Додатково

Проектуючи будівлю театру для нещодавно освоєного європейцями континенту, що не мав стародавніх традицій елітарної архітектури, Й. Утзон шукав традиційні форми, спільні для будівельної діяльності всього людства. Об’їздивши Європу, побувавши в Північній Африці, США, Латинській Америці, Китаї, Японії, Індії і ознайомившись з різноманітними архітектурними традиціями, він з’ясував спільні для всіх культур закономірності:

  • репрезентативні будівлі і споруди ставлять на високих горизонтальних платформах, до яких ведуть сходи;
  • платформа тим вища, чим вищий соціальний статус інституції, для якої будівлю призначено;
  • усе, що розміщено на платформі, має виразний і неповторний силует;
  • головні функції будівлі зосереджено в приміщеннях на платформі, а все, що нижче, призначено для обслуговування.

Ці принципи архітектор поклав в основу свого проекту. Образ корабля, що під вітрилами пливе в океані, — також не випадковий: родина Й. Утзона в кількох поколіннях займалася будівництвом яхт і вітрильним спортом. Він з підліткового віку допомагав батькові робити кресленики й моделі яхт, ходив під вітрилами й хотів стати морським офіцером. Проте його не взяли на навчання через погані шкільні оцінки, особливо з математики (парадоксально, але саме він зробив вирішальний внесок у складні математичні розрахунки склепінь-оболонок будівлі).

1966 за проект будівлі Сіднейської опери Й. Утзону присуджено першу Міжнародну премію Спілки німецьких архітекторів ФРН із формулюванням, що тут «дух створює матерію».

Директору Лондонської інженерної фірми У. Арупу належить афоризм про те, що будівля Сіднейської опери — це не робота, а нескінченна битва з невідомим результатом. Причиною такого висновку була складність математичних розрахунків проекту споруди.

Цитата

Й. Утзон:
Переклад
«Після трьох років інтенсивного пошуку базової геометрії для оболонок комплексу я прийшов у жовтні 1961 до сферичного рішення, показаного тут. Я називаю це своїм «ключем до оболонок», оскільки він вирішує всі будівельні проблеми, відкриваючи можливість для масового виробництва, точного і простого монтажу цих оболонок, і завдяки такій геометричній системі я досягаю повної гармонії між усіма формами цього фантастичного комплексу».
Оригінал
«After three years of intensive search for a basic geometry for the shell complex I arreved in october 1961 at the spherical solution shown here. I call this my «key to the shells» because it solves all the problems of construction by opening up for mass production, precision in manufacture and simple erection and with this geometrical system I attain full harmony berween all the shapes in this fantastic complex.»

 (Цит. за меморіальною дошкою, встановленою на фасаді будівлі; джерело: Sydney Opera House // UNESCO. URL: https://whc.unesco.org/en/list/166).


Література

  1. Иванова Е., Покровская З. Архитектура-скульптура (Йорн Утцон) // Архитектура Запада : в 4 кн. Москва : Издательство литературы по строительству, 1972. Кн. 1. С. 103–114.
  2. Гидион З. Йорн Утцон и третье поколение архитекторов // Пространство, время, архитектура. 3-е изд. Москва : Стройиздат, 1984. С. 362–374.
  3. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 231–232.
  4. Building a Masterpiece: The Sydney Opera House / Ed. By A. Watson. Sydney : Powerhouse Publishing, 2013. 215 p.
  5. Pitt H. The House: The Dramatic Story of the Sydney Opera House and the People Who Made It. Crows Nest : Allen & Unwin, 2018. 412 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівля Сіднейської опери // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівля Сіднейської опери (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ