Бревіарій

Особистий бревіарій Марії Стюарт

Бревіáрій (лат. breviarium — скорочений виклад, від лат. brevis — короткий, стислий) — багатозначний термін:

1) конспект, стислий огляд;

2) католицький літургійний молитовник, що містить тексти Літургії годин (богослужінь добового кола), псалми, житія святих, уривки з творів Отців Церкви та ін.

Традиційно для римо-католицького духовенства Літургію годин видруковують у чотирьох томах, для мирян — в одному.

Історична довідка

Бревіарій як вид молитовних книг формувався в ході поступового скорочення та унормування системи щоденних молитов у Католицькій церкві. Укладання книги було детерміноване практичною літургійною метою — зібрати з різних джерел ті молитви, які покликані прославляти Бога в різні години доби, та цілісно узгодити їх із читаннями літургійного року. Перші бревіарії складаються в 11–12 ст.; в них було зібрано молитви, до того розпорошені в різних за жанрами літургійних книгах (псалтирі, гімнарії, лекціонарії, гоміліарії тощо).

Спершу бревіарії існували в окремих чернечих і священицьких спільнотах, які добирали та скорочували молитви для добових богослужінь (офіцій). До 13 ст. сформувався тип бревіарію (часто із нотними записами для співу), що містив Псалтир та інші тексти (антифони, респонсорії, гімни тощо), узгоджені з літургійним роком, зокрема зі вшануванням відповідних святих. У поширенні бревіарію в Європі особливу роль відіграли монахи-францисканці.

Упорядкування і переклади

Тридентський собор (1545) підтвердив обов’язок священнослужителів щодня читати спеціальні чини молитов у різний час доби, вдома або в храмі; оголосив «Римський Бревіарій» (лат. «Breviarium Romanum») єдиною богослужбової книгою для всієї Католицької церкви. Подальші перегляди й унормування бревіарію стали компетенцією Римських Пап. Першу ревізію здійснив Папа Пій V (булла «Quod a nobis», 1568), пізніше перегляд книги ініціювали Сікст V, Климент VIII, Урбан VIII, Пій X, Іван XXIII та ін.

Після Другого Ватиканського собору офіційна назва «Римський бревіарій» була замінена на «Літургія годин за Римським обрядом» (лат. «Liturgia Horarum iuxta ritum Romanum. Officium divinum»). Латинський текст перекладено національними мовами; у 1990-х — укладений скорочений варіант українською мовою.

Новий український переклад, здійснений К. Смалєм у 2000—2005, містить 250 церковних текстів. Митрополит Львівський кардинал Мар’ян Яворський схарактеризував видання як «взірцеве для всіх Римо-Католицьких дієцезій». Книгу благословив до друку Папа Бенедикт ХVІ.

Літургія годин в українському перекладі є доступною не тільки в друкованих та електронній версіях — 2016 розроблений мобільний додаток.

У Православних церквах цикл добових богослужінь називають «часами», а відповідну богослужбову книгу — Часословом або Молитвословом.

Джерела

  • Літургія годин. Скорочена версія / Пер. з пол. К. А. Смаль. Київ : Видавництво Католицького медіа-центру, 2007. 900 с.
  • Літургія годин // Credo. URL: https://credo.pro/category/liturgia/rkc/breviary

Література

  1. Campbell S. From Breviary to Liturgy of the Hours: The Dtructural Reform of the Roman Office, 1964–1971. Collegeville : The Liturgical Press, 1995. 358 p.
  2. Кунцлер М. Літургія Церкви / Пер. с нім. монахині Софії. Львів : Свічадо, 2001. 616 с.
  3. Типик Української Католицької Церкви / Уклад. І. Дольницький. Жовква : Місіонер, 2010. 582 с
  4. Баумштарк А. Сравнительная литургика: принципы и методы христианского богослужения / Пер. c фр. С. Голованова. Омск : Амфора, 2014. 256 с.

Автор ВУЕ

І. Б. Остащук

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Остащук І. Б. Бревіарій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бревіарій (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
12.06.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ