Митрополит

Інтронізація митрополита Київського Епіфанія, 2019, фото УНІАН

Митрополи́т (грец. μητροπολίτης, букв. — людина з головного міста, митрополії, з грец. μητρόπολις — столиця, митрополія, букв. — материнське місто, від грец. μήτηρ — мати і грец. πολις — місто) — у християнстві — другий після патріарха сан у церковній ієрархії; історично перший єпископський титул.

Історична довідка

Митрополитами початково називали єпископів головних міст історичних провінцій у Римській імперії. Термін уперше згадано в канонах Першого Вселенського собору (див. Нікейський собор 325). У ранній християнській Церкві митрополити мали у своєму підпорядкуванні кілька єпископів, які керували єпархіями. Були наділені широкими повноваженнями: наглядали за церковними справами всієї митрополії, скликали провінційні собори й головували на них, приймали скарги на єпископів митрополії, затверджували і висвячували обраних єпископів тощо.

З часом права та обов’язки митрополита значно змінилися — у Католицькій церкві з 13 ст. стало фактично почесним званням; у Православних церквах митрополит майже зрівнявся у правах з єпископом. У церквах з патріаршою системою управління митрополит — другий після патріарха сан; глава митрополії; предстоятель автокефальних і автономних церков. Призначається патріархом і синодом. У деяких церквах, на відміну від інших ієрархів, митрополити носять білий клобук.

В Україні

На теренах України першим митрополитом, був, на думку більшості дослідників, Леонтій (дата народження невідома; Греція — 1008; тепер Україна). Проте дехто називає таким святителя Михаїла (10 ст.; історичність діяча та факт обіймання ним митрополичої кафедри не доведені), який прибув у м. Київ з князем Володимиром Святославичем і охрестив киян.

До сер. 13 ст. на Київський митрополичий престол (перебував у юрисдикції Константинопольської церкви) Константинопольські патріархи висвячували самих лише греків. Винятком стали поставлені без участі Візантії русичі Іларіон Київський (1051 — бл. 1054), Єфрем (бл. 1089 — бл. 1097) та Климент (Клим) Смолятич (1147‒1154). Київської митрополити були незалежними у сфері управління митрополією, їхні рішення вважалися остаточними. Офіційний статус і авторитет митрополита був надзвичайно високим — він стояв на чолі церковної ієрархії, часто впливав на світську політику як дорадник князя, виконував роль третейського судді у князівській міжусобиці. З-поміж знаних церковних, політичних і культурних діячів, що стали у проводі православ’я в Україні: Йов Борецький, Петро Могила, Сильвестр Косів та ін.

Із перепідпорядкуванням Київської митрополії Московському патріархатові (1686, див. Російська православна церква) кафедру митрополита Київського посідали переважно неукраїнці (а титул митрополита надавався тільки її предстоятелю). Першим київським митрополитом українського походження після тривалої перерви став у 1966 Філарет (Денисенко).

Синод Вселенського патріархату 9‒10 жовтня 2018 своєю ухвалою скасував «зобов’язання Синодального листа 1686 року» (лист патріарха Діонісія ІV), згідно з яким Вселенська патріархія у порядку ікономії надавала Московському патріархові право висвячувати митрополитів Київських (Московська православна церква хибно витрактувала наявність такого листа як акт передачі Київської митрополії в повну свою юрисдикцію). Скасування чинності грамоти патріарха Діонісія ІV означало повернення Київської митрополії до складу Вселенської патріархії. На скликаному Константинопольським патріархом 15.12.2018 Об’єднавчому соборі в м. Києві конституйована Православна церква України (ПЦУ) — єдина канонічна правонаступниця Київської митрополії; схвалено її статут та обрано предстоятеля — Епіфанія (в миру — Думенко Сергій Петрович). 06.01.2019 ПЦУ отримала Томос про автокефалію від Веселенського патріарха. Інтронізація митрополита Київського і всієї України Епіфанія відбулася 03.02.2019 у Софійському соборі в Києві.

Література

  1. Саган О. Н. Митрополит // Юридична енциклопедія : у 6 т. / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. Т. 3. 792 с.
  2. Дмитрій (Рудюк), митроп., Мицик Ю., прот. Київські митрополити ХVII-XVIII ст. Харків : Фоліо, 2021. 128 с.

Автор ВУЕ

О. Н. Саган


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Саган О. Н. Митрополит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Митрополит (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.07.2024

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶