Боулдінг, Кеннет Еварт

Бо́улдінг, Ке́ннет Е́варт (Boulding, Kenneth Ewart; 18.01.1910, м. Ліверпуль, Велика Британія — 18.03.1993, м. Боулдер, штат Колорадо, США) — економіст, соціолог, теоретик системного підходу, дослідник конфлікту, миру та екологічної економіки, професор Мічиганського університету та Колорадського університету, президент Американської економічної асоціації (1968).

Боулдінг, Кеннет Еварт (Boulding, Kenneth Ewart)
Народження	18.01.1910
Місце народження	Ліверпуль, Велика Британія
Смерть	18.03.1993
Місце смерті	Боулдер, Колорадо, США
Alma mater	Оксфордський університет, Чиказький університет
Напрями діяльності	Економіка, соціологія, загальна теорія систем, дослідження конфлікту і миру

Життєпис

Народився в сім’ї, яка дотримувалася методистської протестантської традиції. Середню освіту здобув у Ліверпульській колегіальній школі. 1928–1932 навчався в Новому коледжі Оксфордського університету, спеціалізуючись на філософії, політиці та економіці. 1932–1934 — стипендіат Фонду Співдружності в Чиказькому університеті. 1934–1937 викладав в Единбурзькому університеті.

1937 остаточно переїхав до США. Викладав економіку в Колгейтському університеті (1937–1941; м. Гамільтон, штат Нью-Йорк), Фіскському університеті (1942–1943; м. Нашвілл, штат Теннессі), Університеті штату Айова (1943–1946; 1947–1949; м. Еймс, штат Айова; усі — США) та Університеті Макгілла (1946–1947; м. Монреаль, провінція Квебек, Канада). Від 1949 — професор економіки Мічиганського університету, долучився до вивчення проблем конфлікту й миру.

1954–1955 працював у Центрі перспективних досліджень у поведінкових науках Стенфордського університету. Разом із Л. фон Берталанфі, Р. Джерардом (1900–1974; США) та А. Рапопортом утворив ініціативну групу, діяльність якої сприяла інституціоналізації системного напряму та створенню Товариства досліджень загальних систем. 1957–1958 очолював товариство.

Один із засновників «Журналу розв’язання конфліктів» («Journal of Conflict Resolution», 1957). Від 1959 співпрацював із Центром досліджень розв’язання конфліктів при Мічиганському університеті.

1967 перейшов до Колорадського університету в м. Боулдері, де був професором економіки, працював в Інституті поведінкових наук та очолював Програму досліджень загальної соціальної та економічної динаміки. Від 1980 — заслужений професор-емерит.

Був квакером; послідовний прихильник ненасильства. Разом із дружиною, соціологом Е. Боулдінг (1920–2010; США), належав до активних учасників міжнародного руху за мир.

Наукова діяльність

Образ, знання і міждисциплінарний підхід

Боулдінг поєднував економічний аналіз із гуманітарною проблематикою, соціальною теорією та етикою.

Розглядав економіку не як ізольовану дисципліну, а як частину ширшого комплексу соціальних наук, пов’язаних із соціологією, психологією, антропологією, політологією та екологією. Його праці спрямовані на подолання розриву між спеціалізованими теоріями та загальними моделями суспільного розвитку.

У книзі «Образ: знання в житті та суспільстві» (1956) обґрунтував поняття образу як внутрішньої моделі світу, що формується через знання, досвід і комунікацію. Образ, за Боулдінгом, визначає очікування людини та її поведінку. Соціальні зміни відбуваються тоді, коли нові повідомлення змінюють колективні й індивідуальні образи реальності.

Загальна теорія систем

У статті «Загальна теорія систем — кістяк науки» (1956) описав загальну теорію систем як міждисциплінарну основу для впорядкування наукового знання. Запропонував ієрархію рівнів організації систем — від статичних структур і простих механізмів до відкритих систем біологічних, людини, організацій соціальних і трансцендентних систем. Для соціології важливим стало трактування соціальних організацій як систем ролей, комунікацій і символічних зв’язків.

Системний підхід Боулдінга вплинув на дослідження організацій, динаміки соціальної, конфлікту та комунікації. Він наголошував, що соціальні процеси не можна пояснити лише через індивідуальні інтереси або макроструктури: потрібен аналіз зв’язків і рівнів організації.

Теорія конфлікту і миру

У праці «Конфлікт і захист: загальна теорія» (1962) схарактеризував конфлікт як ситуацію конкуренції, за якої сторони усвідомлюють розбіжність своїх можливих майбутніх позицій і кожна прагне зайняти позицію, несумісну з прагненнями іншої сторони. Конфлікт є не лише воєнним або політичним явищем, а загальною формою взаємодії соціальної, властивою різним сферам суспільного життя. Аналізував економічні, промислові, міжнародні та ідеологічні конфлікти, а також механізми загрози, стримування, переговорів та інтеграції. Описав статичні й динамічні моделі конфлікту, елементи теорії ігор, проаналізував просторові чинники конфлікту й обмеження в застосуванні сили.

У пізніших працях розвинув поняття стабільного миру — такого стану міжнародних відносин, за якого ймовірність війни є настільки малою, що вона не відіграє істотної ролі в очікуваннях і планах учасників. Такий мир не передбачає повної відсутності суперечностей, але означає, що насильницьке розв’язання конфліктів втрачає легітимність і перестає сприйматися як практично очікуваний спосіб дії.

Екологічна економіка і соціальна динаміка

В есе «Економіка майбутньої Землі — космічного корабля» (1966) протиставив два типи економіки — «ковбойську» та «економіку космічного корабля». Перша орієнтована на безмежне розширення виробництва і споживання. У межах другої Земля постає як відносно замкнена система з обмеженими ресурсами матеріальними, але відкрита щодо надходження енергії сонячної, що зумовлює потребу в переробленні, збереженні та контролі потоків речовини й енергії. У цій моделі економічний розвиток варто оцінювати не лише за масштабами виробництва і споживання, а й за станом, якістю та відтворенням сукупного капіталу, зокрема середовища природного й людського потенціалу.

У працях із соціальної динаміки та еволюції суспільства підкреслював значення знання, інституцій, моральних норм і довготривалих процесів розвитку. У книзі «Екодинаміка: нова теорія суспільної еволюції» (1978) розглянув соціальну еволюцію як процес, пов’язаний із передаванням знань, створенням організацій, технологій і культурних артефактів.

Економіка як моральна наука

У президентській промові в Американській економічній асоціації «Економіка як моральна наука» (1969) розкритикував уявлення про економіку як цілком ціннісно нейтральну дисципліну. Наголосив, що економічні процеси не можна пояснювати лише через механізми обміну, раціонального вибору та максимізації вигоди, оскільки людські вподобання формує суспільство, культура, моральні норми й інституційне середовище.

У працях з економіки грантів, насамперед у книзі «Економіка любові та страху: вступ до економіки грантів» (1973), розвинув концепцію односторонніх трансфертів. На відміну від ринкового обміну, що передбачає зустрічне передавання благ, такі трансферти здійснюються без прямої еквівалентної компенсації. До них належать сімейна підтримка, доброчинність, меценатство, стипендії, пожертви, субсидії, податки тощо. Для Боулдінга вони були не другорядним винятком із економіки ринкової, а важливим механізмом функціонування суспільства.

Теорія влади

У книзі «Три обличчя влади» (1989) систематизував погляди на взаємозв’язок економічної, соціальної та політичної сфер. Владу розумів як здатність досягати бажаного результату. Виокремив три форми влади: владу загрози, владу обміну, або економічну владу, та інтегративну владу.

Влада загрози ґрунтується на примусі або можливості завдати шкоди й найчастіше пов’язана з владою політичною. Влада обміну базується на взаємній вигоді та є характерною для економічних відносин. Інтегративна влада спирається на довіру, повагу, лояльність, моральну прихильність і здатність формувати солідарність.

Наголошував, що в реальних організаціях і суспільствах ці форми влади зазвичай поєднуються, хоча одна з них може переважати. Його класифікація засвідчує, що порядок соціальний підтримується не лише примусом або економічним інтересом, а й інтегративними зв’язками — довірою, визнанням, взаємною ідентифікацією та легітимністю.

Визнання

1949 отримав медаль Джона Бейтса Кларка від Американської економічної асоціації.

Президент Товариства досліджень загальних систем (1957–1958), Американської економічної асоціації (1968), Міжнародного товариства досліджень миру (1969–1970), Асоціації міжнародних досліджень (1974–1975) та Американської асоціації сприяння розвитку науки (1980).

Член Американської академії мистецтв і наук (з 1957), Американського філософського товариства (з 1960) і Національної академії наук США (з 1975).

Праці

The Organizational Revolution : A Study in the Ethics of Economic Organization. New York : Harper & Brothers, 1953. 286 p.
The Image : Knowledge in Life and Society. Ann Arbor : University of Michigan Press, 1956. 175 p.
General Systems Theory — The Skeleton of Science // Management Science. 1956. Vol. 2. № 3. P. 197–208.
Conflict and Defense : A General Theory. New York : Harper & Brothers, 1962. 349 p.
The Meaning of the Twentieth Century : The Great Transition. New York : Harper & Row, 1964. 199 p.
The Economics of the Coming Spaceship Earth // Environmental Quality in a Growing Economy / Ed. by H. Jarrett. Baltimore : Johns Hopkins Press, 1966. P. 3–14.
Economics as a Moral Science // The American Economic Review. 1969. Vol. 59. № 1. P. 1–12.
A Primer on Social Dynamics : History as Dialectics and Development. New York : Free Press, 1970. 153 p.
The Economy of Love and Fear : A Preface to Grants Economics. Belmont, CA : Wadsworth Publishing Company, 1973. 116 p.
Stable Peace. Austin : University of Texas Press, 1978. 156 p.
Ecodynamics : A New Theory of Societal Evolution. Beverly Hills : Sage Publications, 1978. 368 p.
Three Faces of Power. Newbury Park : Sage Publications, 1989. 264 p.
Towards a New Economics : Critical Essays on Ecology, Distribution, and Organization. Aldershot : Edward Elgar Publishing, 1992. 368 p.

Література

Burgess G. Kenneth Boulding : A Legacy of Ideas // Beyond Intractability. 1994. URL : https://www.beyondintractability.org/library/kenneth-boulding-legacy-ideas
Keyfitz N. Kenneth Ewart Boulding // Biographical Memoirs. Vol. 69. Washington, DC : National Academy of Sciences ; National Academies Press, 1996. P. 3–13.
Scott R. H. Kenneth Boulding : A Voice Crying in the Wilderness. London : Palgrave Macmillan, 2015. 203 p.
Scott R. H. Kenneth Boulding: A Friends’ Economist // The Journal of Philosophical Economics. 2022. Vol. 15. № 1. P. 35–61. URL : https://jpe.episciences.org/9439/pdf
Alshamy Y., Coyne C. J. Kenneth Boulding : Knowledge, Conflict, and Power // The Independent Review. 2023. Vol. 28. № 2. P. 237–246.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Боулдінг, Кеннет Еварт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боулдінг, Кеннет Еварт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.07.2026