Болотов, Андрій Тимофійович

Бо́лотов, Андрі́й Тимофі́йович (7(18).10.1738 — 13(16).10.1833, тепер присілок Дворяниново селища Заокський, тепер Заокського р-ну Тульської обл., тепер РФ) — учений, ботанік і лісівник, один із засновників агрономії та помології в Росії, письменник, мемуарист, філософ-мораліст.

Болотов, Андрій Тимофійович
Народження	7(18).10.1738
Місце народження	Дворяниново
Смерть	4(16).10.1833
Місце смерті	Дворяниново
Місце діяльності	РФ
Напрями діяльності	агрономія, помологія

«(18)» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 7.

Життєпис

Народився в дворянській (див. Дворянство) родині. Початкову освіту отримав вдома. Батько-полковник сам викладав синові німецьку мову, французьку мову, арифметику та географію. У віці 10 років був зарахований каптенармусом до Архангелогородського піхотного полку (де служив його батько). З 12 років навчався в пансіоні в м. Санкт-Петербурзі. Після смерті батька повернувся до родового маєтку, де займався самоосвітою: вивчав географію, історію, геометрію, фортифікацію, малював. 1756 вступив на офіцерську службу в чині підпоручика. Після початку Семилітньої (Семирічної) війни 1756–1763 вирушив із полком у похід і брав участь у битві при Гросс-Єгерсдорфі. За час служби у Пруссії отримав чин поручика.

У м. Кенігсберзі (тепер м. Калінінград) продовжував приватні заняття, познайомився з багатьма професорами місцевого університету, брав у них книги і слухав їхні лекції, зокрема професора філософії Х. Крузіуса (1715–1775; Німеччина). У чині капітана 1762 залишив військову службу та оселився в родовому маєтку Дворяниново, де присвятив себе вивченню природи і напрацюванню наукових основ ведення сільського господарства. Упродовж 1776–1797 — управитель маєтку графів Бобринських у м. Богородицьк. Спроєктував і заснував перший у Росії пейзажний парк (разом із палацом Бобринських складає Богородицький палацово-парковий ансамбль). 1797 залишив службу і до останніх днів жив у своєму маєтку Дворяниново.

Наукова діяльність

Сформулював важливі загальноагрономічні положення з питань обробітку ґрунту, застосування добрив, боротьби з бур’янами, чергування культур у сівозміні. Уперше в світі запропонував помологічну систему, описав 661 сорт яблуні та груші; виявив явище дихогамії у яблуні, визначив переваги перехресного запилення в отриманні гібридних насіннєвих нащадків. Здійснив перші спроби гібридизації під час селекції плодових культур, запровадив щеплення окулюванням, розробив прийоми відбракування (сортування за придатністю) сіянців. Сорти яблунь Андріївка, Болотовка, Ромоданівка, виведені на його дослідних ділянках, були широко розповсюджені.

1778–1779 у м. Москві заснував власний журнал «Сільський житель, економічне, на користь сільських жителів видання» («Сельский житель, экономическое, в пользу деревенских жителів служащее издание») — перший у Росії приватний сільськогосподарський часопис. На пропозицію видавця М. І. Новікова (1744–1818; тепер РФ), у друкарні якого виходив журнал, 1780 часопис було трансформовано на згодом відоме багатотомне видання «Економічний магазин» («Экономический магазин»). 1780–1789 було видано 40 томів цього журналу, що став першою сільськогосподарською енциклопедією 18 ст. У часописі Болотов опублікував понад 4 тис. власноруч проілюстрованих статей, присвячених питанням економіки, сільського господарства, дизайну ландшафтного тощо.

Напрацював і запропонував наукові принципи лісорозведення і лісокористування, які застосовують дотепер, зокрема:

засоби нагляду за лісом;
реконструкції малоприбуткових ділянок у прибуткові;
створення лісових розплідників;
рекомендації зі збору та посіву насіння основних лісових порід;
методи отримання струнких дерев з прямим стовбуром, розбивок лісу на ділянки, літніх пересадок дерев та кущів.

Уперше в Росії запропонував низку новацій для підвищення ефективності землеробства:

програма модернізації сільського господарства на бідних, виснажених і кислих ґрунтах Нечорнозем’я;
перехід від трипільних до багатопільних сівозмін [1771 опублікував наукову статтю «Про поділ полів» («О разделении полей»), у якій виклав підходи до організації території, землеустрою та введення семипільної сівозміни з використанням багаторічних трав];
обрання прийомів обробітку культурних рослин із урахуванням місцевих природних умов (погоди, типів ґрунтів).

Вивчав засоби отримання та випробування різних видів добрив, обстоював своєчасність і пропорційність їх внесення навіть на чорноземах. Для запобігання втрати врожаїв запропонував загортати боронуванням насіння озимого жита після посіву. Сприяв розповсюдженню нових сільськогосподарських культур, розробив раціональні методи вирощування картоплі, пропагував плантаційне вирощування помідорів.

Вивчав засоби удосконалення основ насінництва. Розробив (на 40 років раніше від А. Теєра) систему заходів для очищення насіння культурних рослин від бур’янів, уґрунтовану на власній концепції живлення рослин мінерального.

Приділяв увагу питанням фітопатології: упорядження систематики та визначення корисної і шкідливої ролі грибів, дослідження хвороб рослин, пошук методів і засобів боротьби з ними тощо. Для запобігання ураженню пшениці твердою сажкою (див. Сажки) запропонував обробляти насіння золою або застосовувати вапно. Одним із перших зауважив, що барбарис звичайний не можна саджати поруч із хлібними злаками. Наприкінці 18 ст. висловив ідею щодо нерозривного зв’язку землеробства й тваринництва. Напрацьовував методи розведення птахів, інкубації курчат, описував вимоги до вирощування та відбору робочих волів (сірої української породи великої рогатої худоби). Закладав основи науки про кормовиробництво. Вивчав питання годівлі та утримання різних видів свійських тварин, особливо рівномірності та повноцінності їхнього раціону впродовж всіх сезонів року.

Низку публікацій у «Землеробському журналі» («Земледельческий журнал») присвятив садівництву. Одним із перших у Росії описав бур’яни, лікарські та культурні рослини.

Заснував наукову помологію. Спираючись на підходи К. Ліннея створив першу класифікацію сортів яблуні та груші за стабільними морфологічними ознаками їхніх плодів. Класифікацію в супроводі власноруч виконаних ілюстрацій опублікував у фундаментальній 8-томній праці «Зображення й описи різних сортів яблук і груш, що ростуть у Дворяниновських, а частково й в інших садах» («Изображения и описания разных пород яблок и груш, родящихся в Дворяниновских, а отчасти и в других садах»), що виходила друком упродовж 1797–1800.

Залишив мемуари, які спершу були оприлюднені частково в часописах, а згодом — у вигляді фундаментальної праці «Життя та пригоди Андрія Болотова, описані ним самим для своїх нащадків» («Жизнь и приключения Андрея Болотова, описанные самим им для своих потомков») у 4-х томах. Болотов описав внутрішній побут суспільства в Росії від 1738 до кінця 18 ст. (виховання дворян, їхнє провінційне, домашнє, громадське життя; свою військову службу; стан сільського господарства, літератури, науки та книжкової торгівлі тощо).

Нагороди та визнання

Двадцять вісім статей Болотова у виданні «Праці Імператорського Вільного економічного товариства» («Труды Императорского Вольного экономического общества») були відмічені золотими та срібною медалями.

Член (з 1766) і почесний член (з 1790) Вільного економічного товариства, почесний член Королівсько-саксонського лейпцизького економічного товариства (з 1797), Імператорського московського товариства сільського господарства та Московського товариства природодослідників (обидва — з 1820). На території Богородицького палацово-паркового ансамблю 1988 встановлено пам’ятник Болотову. Відкрито музей-садибу Дворяниново (1993). На його честь названо астероїд 7858 Bolotov (2001).

Додатково

Вибрані праці Болотова видані в середині 20 ст., майже за 100 років після його смерті.

Оригінальний дерев’яний будинок садиби Болотова згорів у 1930-х. До 250-річчя з дня народження Болотова, завдяки збереженим детальним кресленням та акварелям і малюнкам із його мемуарів, будинок садиби було повністю відбудовано 1988–1993.

Праці

О разделении полей // Труды Вольного Экономического общества. 1771. Ч. 17. С. 177–228; Ч. 18. С. 63–112.
Рак на яблонях как лечить // Сельский житель. 1778. Ч. 1. № 18. С. 273–280.
О вреде, причиняемом барбарисом хлебу // Экономический магазин. 1780. Ч. 2. № 30. С. 65–78.
Руководство к познанию лекарственных трав // Экономический магазин. 1781. Ч. 7. № 35. С. 113–128 ; № 36. С. 129–144 ; № 37. С. 145–160.
Второе продолжение ботанических примечаний о классах трав // Экономический магазин. 1781. Ч. 7. № 38. С. 161–174.
Некоторые практические замечания о садах новейшаго вкуса // Экономический магазин. 1784. Ч. 19. № 55. С. 33–48; № 56. С. 49–64.
Путеводитель к истинному человеческому счастью, или Опыт нравоучительных и отчасти философических рассуждений о благополучии человеческой жизни и о средствах к приобретению оного : в 3 ч. Москва : Унив. тип. у Н. Новикова, 1784.
Некоторые замечания о садах в России // Экономический магазин. 1786. Ч. 28. № 98. С. 273–288; № 99. С. 289–302.
Ещё некоторые практические замечания, относящиеся до садов новейшего рода, или так называемых Аглинских // Экономический магазин. 1789. Ч. 39. № 74. С. 273–288 ; № 75. С. 289–304.
Надёжный способ истреблять головню в пшенице // Еженедельные известия Вольного экономического общества. 1789. Ч. 3. № 11. С. 161–168.
Жизнь и приключения Андрея Болотова, описанные самим им для своих потомков : в 4 т. Санкт-Петербург : печатня В. Головина, 1871–1873.
Избранные сочинения по агрономии, плодоводству, лесоводству, ботанике / под ред. И. М. Страхова. Москва : Изд-во МОИП, 1952. 524 с.

Література

Schmücker A. A. T. Bolotov // Marburger Abhandlungen zur Geschichte und Kultur Osteuropas herausgegeben von Hans-Bernd Harder und Peter Schreibert. Gessen. 1977. Bd. 14. S. 342–355.
Newlin Th. The Voice in the Garden: Andrei Bolotov and the Anxieties of Russian Pastoral, 1738–1833. Evanston, Illinois : Northwestern University Press, 2001. 273 р.
Гамалія В. М. Спадщина А. Т. Болотова (1738–1833) та її вплив на розвиток науки і культури // Вісник Дніпропетровського університету. 2014. Том. 22. № 1/2. Серія «Історія і філософія науки і техніки». Вип. 22. С. 69–76.

Автор ВУЕ

В. М. Гамалія

Покликання на цю статтю: Гамалія В. М. Болотов, Андрій Тимофійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болотов, Андрій Тимофійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.08.2026