Барбарис звичайний
Барбари́с звича́йний (Berberis vulgaris) — вид роду барбарис родини барбарисових.
Зміст
Таксономія і характеристика
Чагарник, дуже гіллястий, заввишки до 3 м з повзучими коренями, що дерев’яніють. Дугоподібні пагони (другорічні) сірі, ребристі. Молоді пагони жовтуваті або жовтувато-червоні. Пагони і стовбури вкриті колючками у формі тризубців (три-, зрідка п’ятироздільні) 2 см завдовжки. Бруньки до 1 мм завдовжки, гострі, голі, оточені розширеними піхвами листків, що залишаються. На вкорочених пагонах розвиваються нормальні листки, на видовжених — видозмінені (колючки). Листки чергові, тонкі, обернено-яйцеподібні або еліптичні, до 4 см завдовжки, до 2 см завширшки, до основи клиноподібно звужені, зі заокругленою, рідше з дещо загостреною верхівкою. Листки по краях зубчасті, зелені, а до осені — червоні. Суцвіття — 15–25-квіткові китиці, завдовжки до 6 см, розміщені на верхівках укорочених пагонів. Квітки жовті, діаметром 6–9 мм. Кожна квітка має по 6 обернено-яйцеподібних чашолистків і пелюсток. В основі квітки — яскраво-помаранчеві нектарники. Маточка 1, тичинок 6, розташовані навпроти пелюсток. Зав’язь верхня, одногнізда з сидячою головчастою приймочкою. Плід — ягода, довгасто-еліптична, яскраво-червона або пурпурова, завдовжки до 12 мм, кисла на смак. Насінина завдовжки 4–7 мм, дещо сплюснута і звужена у верхній частині. Вага 1 тис. насінин становить 11–13 г, 1 кг насіння містить 83,3 тис. насінин. Квітує в квітні — травні. Плоди дозрівають у вересні — жовтні. Розмножується насінням і вегетативно. Морозостійка, світлолюбна рослина.
Географічне поширення
Природний ареал барбарису звичайного — Передня Азія, Закавказзя, Центральна, Східна та Південна Європа. Поширений по всій Україні як природно, так і в культурі. Росте на світлих і сухих узліссях, схилах, галявинах; в горах доходить до 2000 м над р. м. Зустрічається на крейдяних відслоненнях та річкових галечниках.
Значення
Барбарис звичайний — харчова, декоративна, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина. Барбарис звичайний містить ефірну олію, дубильні речовини, алкалоїди (берберин, оксиберберин, пальматин, тетрагідропальматин, барбамін, оксианкантин, ятрорицин, колумбамін, магнофлорин, ізотетрандин) тощо. Вміст берберину в коренях досягає 1,5 %. Плоди містять 3,5–6 % органічних кислот (яблучна, лимонна, винна та інші), є цукри (до 7,7 %), пектин (0,4–0,6 %), аскорбінова кислота (20–55 мг %), дубильні речовини, барвники, флавоноїди (катехіни, лейкоантоціани, антоціани, флавоноли), фенокислоти. Плоди й листки містять лютеїн та вітамін К1. Препарати барбарису виявляють седативну, протизапальну, жовчогінну та сечогінну дію. Сік з плодів барбарису використовують як жовчогінний, він поліпшує кровообіг, а також має слабкий проносний ефект. Він добре тамує спрагу, збуджує апетит, знижує температуру тіла. Корисно вживати сік барбарису звичайного за запалення легень, гарячки й кашлю. Барбарис звичайний є проміжним хазяїном іржастого гриба Puccinia graminis, що викликає стеблову (лінійну) іржу злаків (див. Тонконогові). У зв’язку з цим вирощування барбарису звичайного поблизу полів із зерновими культурами є неприпустимим.
Додатково
В їжу вживають стиглі плоди. Сушені мелені або потовчені плоди барбарису звичайного використовують як приправу до м’ясних страв і супів з бобових. Для промислової переробки використовуються переважно ягоди безнасінного різновиду (Berberis vulgaris var. asperma). Молоде листя використовують замість щавлю. Відомий барбарисовий лікер. Мед із барбарису золотисто-жовтого кольору, приємного аромату та ніжного солодкого смаку. Нектаропродуктивність становить 60–80 кг/га, за іншими даними — 200 кг/га. Стиглі плоди з додаванням галунів фарбують в рожевий колір шерсть, льон і папір, коріння — у жовтий колір шерсть і шкіру. Як декоративна рослина примітний красивою округлою формою крони, масовим і відносно тривалим (майже 3 тижні) квітуванням. Особливі декоративні властивості має восени під час плодоношення. Барбарис звичайний завдяки наявності колючок є однією з найкращих рослин для створення важкопрохідних живоплотів.
Література
- Кархут В. В. Ліки навколо нас. 3-тє вид., випр. і допов. Київ : Здоров’я, 1993. 232 с.
- Липа Ю. І. Ліки під ногами: Про лікування рослинами. Київ : Україна, 1996. 104 с.
- Носаль М. А., Носаль І. М. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Київ : [б. в.], 2013. 324 c.
- Rahimi-Madiseh M., Lorigoini Z., Zamani-Gharaghoshi H. et al. Berberis Vulgaris: Specifications and Traditional Uses // Iranian Journal of Basic Medical Sciences. 2017. Vol. 20. № 5. P. 569–587. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28656092/
- Yaşar Eroğlu A., Çakir Ö., Sağdıç M. et al. Bioactive Characteristics of Wild Berberis Vulgaris and Berberis Crataegina Fruits // Journal of Chemistry. 2020 № 2. P. 1–9. URL: https://www.hindawi.com/journals/jchem/2020/8908301/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мельник Р. П. Барбарис звичайний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбарис звичайний (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.05.2022
