Теєр, Альбрехт Даніель

Те́єр, А́льбрехт Даніе́ль (нім. Thaer, Albrecht Daniel; 14 жовтня 1752, м. Целлє, Німеччина — 26 жовтня 1828, маєток Меглін тепер громади Райхенов-Меглін землі Бранденбург, тепер Німеччина) — науковець, лікар, агроном, основоположник сучасної агрономії та раціонального сільського господарства в Європі.

Теєр, Альбрехт Даніель (Thaer Albrecht Daniel)
Народження	14.10.1752
Місце народження	Целлє
Смерть	26.10.1828
Місце смерті	Меглін
Місце поховання	Меглін
Alma mater	Геттінгенський університет імені Георга Августа
Місце діяльності	Пруссія
Напрями діяльності	агрономія, сільське господарство

Життєпис

Народився в сім’ї лейб-медика. Здобув медичну освіту в Геттінгенському університеті (1774) і повернувся до м. Целлє. Від батька успадкував посаду, протягом тривалого часу працював придворним лікарем курфюрста, яким на той час був король Георг III, в Курфюршестві Брауншвейг-Люнебург (відоме за неофіційною назвою — Курфюршество Ганновер).

Під упливом ідей фізіократів (див. Фізіократія), які вважали землеробство основним джерелом народного добробуту, захопився сільським господарством. Проводив досліди з рослинництва та землеробства на базі власного дослідного господарства Даммас (Dammasch) поблизу м. Целлє.

Заклав основи сучасної вищої аграрної освіти. 1802 заснував Навчальний інститут у Целле (Landwirtschaftliches Lehrinstitut Celle), що став першою сільськогосподарською школою не лише в Нижній Саксонії, а й у всій Німеччині. На запрошення короля Фрідріха Вільгельма III переїхав 1804 до Пруссії, де придбав маєток Меглін і 1806 заснував Вищу сільськогосподарську школу (згодом Королівська Прусська сільськогосподарська академія). Ініціював та сприяв створенню інших навчальних закладів сільськогосподарського профілю за зразком Вищої сільськогосподарської школи в Мегліні.

Державний радник у Міністерстві внутрішніх справ Пруссії (з 1804), сприяв аграрним реформам. 1810–1817 обіймав посаду професора Берлінського університету (тепер Гумбольдтський університет Берліна). Від 1818 і до смерті викладав у Вищій сільськогосподарській школі, яку заснував у Мегліні.

Похований у маєтку Меглін.

Наукова діяльність

Уперше систематизував накопичений емпіричний досвід землеробства в цілісну наукову дисципліну. Розглядав сільське господарство як комерційну систему, що має поєднувати економічну прибутковість із довгостроковою стійкістю земельних ресурсів (невиснажливе використання та збереження родючості ґрунтів). Одним із перших класифікував ґрунти Західної Європи за гранулометричним складом, вмістом гумусу та вапна. Сформулював теорію гумусу, згідно з якою гумус вважав головним джерелом живлення рослин. На основі теорії гумусу запропонував перші кількісні моделі оцінки родючості ґрунту та розрахунку балансу поживних речовин для вирощування різних культур, обґрунтування поліпшеного догляду за просапними культурами.

Розробив і впровадив сівозміни (замість застарілого трипілля), що передбачали чергування зернових культур із кормовими культурами (конюшина, люцерна) та просапними культурами. Сприяв упровадженню в сівозміну картоплі (нової на то час сільськогосподарської культури для Європи). Напрацював наукові методи визначення ступеня виснаження ґрунтів різними культурами, яка допомагала грамотно складати сівозміни.

Вивчав питання механізації сільського господарства та зоотехнії. Вдосконалював і створював сільськогосподарські знаряддя (плуги, культиватори). Обґрунтував користь стійлового утримання худоби для накопичення якісних органічних добрив.

Розвивав мериносне вівчарство. У Мегліні 1811 створив ферму мериносових овець, де для покращення якості вовни проводив схрещування місцевих порід овець із мериносами. Автор класичних праць з тонкорунного вівчарства й вовнознавства, розробив порівняльну характеристику кормів для годівлі тварин (увів терміни «шкала кормів» та «сінний еквівалент»).

Головна фундаментальна праця Теєра «Основи раціонального сільського господарства» («Grundsätze der rationellen Landwirthschaft»), що вийшла друком 1809–1812 в 4-х томах, стала класичним підручником для кількох поколінь європейських агрономів.

Для поширення агрономічних знань заснував науковий журнал «Аннали нижньосаксонського сільського господарства» («Annalen der Niedersächsischen Landwirthschaft»).

Нагороди та визнання

Дійсний член (з 1804) та почесний член (з 1821) Прусської академії наук у Берліні (тепер Берлінсько-Бранденбурзька академія наук). За видатні наукові праці та реформування сільського господарства правителями Пруссії, Росії та багатьох інших держав Європи нагороджений державними лицарськими орденами: Орденом Червоного орла 3-го ступеня Королівства Пруссія (1817), Орденом Заслуг Баварської корони та лицарським хрестом Королівства Баварія; Королівськиим Гвельфським орденом і лицарським хрестом Королівства Ганновер; Орденом Заслуг і лицарський хрестом Королівства Саксонія, Орденом Вюртемберзької корони та лицарським хрестом Королівства Вюртемберг (усі — 1824). Обраний членом численних наукових, лікарських та економічних товариств Європи.

Інститут сільського господарства та садівництва імені Альбрехта Даніеля Теєра та Товариство сприяння аграрним наукам при Гумбольдтському університеті Берліна за найкращі дисертаційні та дослідницькі роботи в галузі аграрних наук від 1996 щорічно вручають премію імені Альбрехта Деніеля Теєра (Albrecht-Daniel-Thaer-Förderpreis або Albrecht-Daniel-Thaer-Preis).

Геттінгенський університет і Товариство імені Альбрехта Теєра вручають премію імені Альбрехта Теєра за найоригінальнішу прикладну наукову дисертацію року в галузі сільського господарства, агробізнесу та сталого розвитку.

Додатково

Хімік і агроном К. Шпренгель (1787–1859; тепер Німеччина) та хімік Ю. фон Лібіх спростували теорію гумусу Теєра у 1840-х. Спершу К. Шпренгель (який працював спочатку в м. Целлє під керівництвом Теєра, а потім у маєтку Меглін — над дослідженнями з сільського господарства) запропонував теорію мінімуму в агрохімії, яку Ю. фон Лібіх представив і популяризував як теорію мінерального живлення рослин, що відома також як Лібіха мінімуму закон.

Король Фрідріх Вільгельм III у 1804 надав Теєру земельний наділ у Мегліні розміром 400 акрів (що стало основою його знаменитого маєтку й навчального закладу), а також дворянські привілеї на володіння цими землями.

Після 1861 дослідницьку базу Вищої сільськогосподарської школи в Мегліні було повністю інтегровано до Берлінського університету, де згодом було створено сучасний Інститут сільського господарства та садівництва імені Альбрехта Даніеля Теєра (Albrecht Daniel Thaer-Institut für Agrar- und Gartenbauwissenschaften) Гумбольдтського університету Берліна.

Маєток Меглін, у якому Теєр мешкав і працював, зберігся дотепер і функціонує як музейно-меморіальний та науково-просвітницький комплекс (Denkmalensemble THAER in MÖGLIN). Цей старовинний маєток був зведений наприкінці 16 ст. та розширений Теєром після купівлі у 1804. Комплексом опікується наукове Товариство імені А. Д. Теєра (Fördergesellschaft A. D. Thaer e.V.), яке утримує архів Теєра, випускає наукові збірники (THAER HEUTE), проводить екскурсії та конференції. Могила Альбрехта Даніеля Теєра (Thaergrab) і пам’ятник у вигляді стели з погруддям (встановлений до 150-річчя з дня його смерті) знаходяться на території прилеглого парку. Від 2009 поруч із садибою діє сучасний павільйон із постійною виставкою, присвяченою життю Теєра, його «гумусовій теорії», розвитку раціонального сільського господарства та історії першої вищої аграрної школи Мегліна.

Праці

Einleitung zur Kenntniss der englischen Landwirthschaft und ihrer neueren Practischen und Theoretischen Fortschritte, in Rücksicht auf die Vervollkommnung deutscher Landwirthschaft für Landwirthe und Cameralisten. Hannover : Gebrüder Hahn, 1798–1804. 3 Bde.
Beschreibung der nutzbarsten neuen Ackergeräthe : Nebst Zeichnungen und Abbildungen derselben, für Landwirthe und Fabrikanten. Hannover : Gebrüder Hahn, 1802–1806. 3 Hfte.
Geschichte meiner Wirtschaft zu Möglin : Nebst einer Darstellung der Vorzüge der Fruchtwechselwirtschaft vor der Dreifelderwirtschaft. Berlin : Realschulbuchhandlung, 1815. 248 S.

Література

Feller C. L., Thuriès L. J.-M., Manlay R. J., Robin P., Frossard E. The Principles of Rational Agriculture” by Albrecht Daniel Thaer (1752–1828). An Approach to the Sustainability of Cropping Systems at the Beginning of the 19th Century // Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2003. Vol. 166. Is. 6. P. 687–698.
Hüttl R. F., Frielinghaus M. From Thaer and Thünen until Today: Past and Future of Agricultural Landscape Use in Germany // Journal of Environmental Protection. 2010. Vol. 1. Is. 1. P. 57–68.
Lampe M., Sharp P. A Quest for Useful Knowledge: The Early Development of Agricultural Accounting in Denmark and Northern Germany // Accounting History Review. 2017. Vol. 27. Is. 1. P. 73–99.
Lehmbrock V. Elevated to the ranks of a science: Manual labor and Albert Thaer’s doctrine of rational agriculture // Science in Context. 2023. Vol. 36. Is. 1. P. 60–75.

Автор ВУЕ

Л. В. Зав’ялова

Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В. Теєр, Альбрехт Даніель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Теєр, Альбрехт Даніель (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.08.2026