Безшлюбність (релігія)

Католицький чернець. Малюнок Т. Шевченка, 1839

Безшлю́бність — одна з форм релігійного аскетизму, заборона на шлюбні зв’язки і статеві стосунки.

Монах у молитві. Худ. Едуард Мане, 1865

Є складником аскетичного типу релігійного досвіду, що уґрунтований на практиках придушення плотських, чуттєвих, фізичних потреб заради досягнення вищих духовних цілей. Цнотливість, безшлюбність як складник релігійного статусу чи духовного подвижництва відомі практично в усіх релігіях. З архаїчних часів їх вважали засобом досягнення ритуальної чистоти, необхідної для спілкування зі світом духів, богів (див. Весталки, Жрецтво). Пізніше релігійно-вмотивована безшлюбність стала обов’язковою для священнослужителів цілої низки релігій і конфесій.

Є нормативною вимогою і обітницею чернечого способу життя (див. Чернецтво) в різних релігіях (у християнстві, буддизмі, даосизмі тощо), добровільного подвигу анахоретів, відлюдників або принципом аскетичного самообмеження й самодисципліни (наприклад, у деяких суфійських братствах, школах тгеравади).

У християнстві є канонічно встановленою нормою для всього (католицизм) або частини (православ'я) духовенства (див. Целібат). Особливого значення вимога целібату набула в Католицькій церкві: її утвердження пов’язують з прагненнями вберегти церковну власність від здрібнення між спадкоємцями кліриків, а також посилити церковну дисципліну, спрямувати всі зусилля духовенства на служіння Богу. Відмова від безшлюбності священників поряд із відкиданням іконовшанування, постів, сповіді тощо стала відмітною рисою протестантизму.

Часом безшлюбність заповідано серед ескапістських (див. Ескапізм) релігійних громад, сект (напр., ессеїв, скопців).

Разом з тим низка релігій заперечують безшлюбність як норму і цінність, вважають її перешкодою для духовно-релігійного самовдосконалення і порушенням священних заповідей (наприклад, в юдаїзмі, ісламі).

Література

  1. Goody J. The Development of the Family and Marriage in Europe. Cambridge : Cambridge University Press, 1983. 320 р.
  2. Heid S. Celibacy in the Early Church: The Beginnings of a Discipline of Obligatory Continence for Clerics in East and West / Trans. from german by M. Miller. San Francisco : Ignatius Press, 2000. 376 p.
  3. Джероза Л. Церковне право / Пер. з іт. Н. Щиглевська. Львів : Свічадо, 2001. 336 с.
  4. Кодекс канонического права / Пер. с лат. А. Н. Коваля. Москва : Институт философии. Теологии и истории св. Фомы, 2007. 624 с.
  5. Hahn J. Church Law in Modernity: Toward a Theory of Canon Law between Nature and Culture. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 250 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Безшлюбність (релігія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безшлюбність (релігія) (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.12.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶