Андезин

Андези́н (від Анди) — мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу.

Андезин
Клас мінералу	Силікати
Колір	білий, світло-сірий, червоний, зелений
Сингонія	триклинна
Твердість	6
Прозорість	прозорий, непрозорий
Густина	2.66–2.68

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Андезин в Україні
4 Значення
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Уперше виявлено 1841 О. В. Г. фон Абіхом (1806–1886, Німеччина) у руднику Арматі на території департаменту Чоко в Колумбії. Пізніше ― на території Європи й Азії.

Характеристика

Хімічний склад

В ізоморфному ряду плагіоклазів альбіт — анортит розташований посередині. Хімічна формула — (Na,Ca)Al(Si,Al)₃O₈, при цьому вміст анортиту від 30 % до 50 % (Аn_30–50).

Фізичні властивості

Сингонія — триклинна. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — близько 6, крихкий. Густина — 2,66–2,68 г/см³. Андезину властиві товстоплитчасті або стовпчасті кристали. Часто утворює зерна неправильної форми, вкраплені в породу. Спайність — досконала. Кристали прозорі й непрозорі, останні — білого або світло-сірого кольору, іноді з блакитними, зеленкуватими, рожевими відтінками. Відрізнити андезин від інших плагіоклазів та визначити точний хімічний склад можливо лише методами поляризаційної мікроскопії, рентгенології. Найточніші результати забезпечує ІЧ-спектроскопія.

Різновиди

На Мадагаскарі, у Канаді й США відомі родовища молочно-білого андезину з білою опалесценцією (так званий мадагаскарський місячний камінь). У горах Тибету видобувають андезин червонуватих відтінків, в Індії ― зеленуватих.

Походження. Розташування родовищ

Андезин — типовий породотвірний мінерал в інтрузивних (див. Інтрузія) та ефузивних (див. Ефузія) породах середнього складу (андезит, діорит, сієніт, габродіорит, анортозит), а також у породах гірських метаморфічних. Поширений у породах кристалічних щитів, а також у вивержених породах вулканічних областей світу.

Андезин в Україні

Мінерал міститься в породах Українського щита, трапляється на Волині, Побужжі, у Кривому Розі, Приазов’ї.

Значення

Відіграє важливу роль у вивченні складу й генезису магматичних порід. Цінним уважають прозорий червоний та червоно-помаранчевий андезин, однак трапляється він рідко. Прозорі кристали андезину придатні для огранювання. З них виготовляють гарні й недорогі самоцвіти, маса яких може становити десятки каратів. Низькосортні андезини використовують у промисловості як сировину для виробництва особливих сортів скла, благородної кераміки, стійких прозорих покриттів тощо.

Література

Feldspar Mineralogy : in 2 vol. Berlin; Boston : De Gruyter, 1983. Vol. 2. 362 p.
Deer W., Howie R., Zussman J. Rock-forming Minerals : in 5 vol. London : Geological Society, 2001. 992 p.
Павлов Г. Г. Петрографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. 527 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.

Автор ВУЕ

Г. О. Кульчицька

Покликання на цю статтю: Кульчицька Г. О. Андезин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андезин (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2020