Фояїт

Фояї́т (від португ. La Foia, Foia — Фоя — назва гори) — мезо- і лейкократова плутонічна гірська порода лужного ряду сімейства фельдшпатоїдних сієнітів.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Походження. Поширення
4 Значення
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Назва — від г. Фоя, розташованої в гірському масиві Серра-де-Мончіке на Півдні Португалії. 1861 перший науковий опис фояліту надав мінералог Й. Р. Блюм (1802–1883; Німеччина). 1890 петрограф В. К. Бреггер (1851–1940; Норвегія) визначив фояїтові породи як нефелінові сієніти з трахітоїдною (див. Трахіт) структурою.

Характеристика

Середній хімічний склад, % (за масою): SiO₂ — 54,60; Al₂O₃ — 20,80; Na₂O — 9–18; К₂О — 5,66; Fe₂O₃ — 3,02; FeO — 1,98; CaO — 1,71; TiO₂ — 0,58; MgO — 0,48.

До складу фояїтів входять польові шпати, які не містять кварцу; фояїти містять біотит та плагіоклазові польові шпати, амфіболи, епідот, циркон, ільменіт, арфведсоніт, меланіт та егірин. Польові шпати у фояїтах: содаліт, нозеан, лейцит, анальцим, нефелін, гаюїн, рідше — цеоліти, канкриніт, натроліт; набувають незвичних для породи ідіоморфних форм (витягнутих або променеподібних).

Мінеральний склад типового фояїту, %: нефелін — 20–30, лужний польовий шпат — 40–60, клінопіроксен — 5–20, амфібол — 10–18, олівін — до 2–3.

Мінерали акцесорні: лужні цирконосилікати, титаносилікати, силікофосфати, рідкісноземельні силікати, віліоміт, циркон та інші.

Мінерали вторинні: содаліт, канкриніт, цеоліти та інші.

Структура середньозерниста, текстура масивна, такситова, трахітоїдна.

Колір світло-сірий, зеленувато- або рожевувато-сірий.

Фізичні властивості близькі до нефелінового сієніту та сієніту.

Походження. Поширення

Походження магматичне. Входить до складу різноманітних лужних комплексів гірських порід.

Фояїти утворюють дрібні (до 10 км²) тіла, дайки, іноді великі (до 1 300 км²) інтрузивні тіла трубоподібної, конічної форм.

Поширені у Бразилії, Замбії, на о. Гренландії, Півдні Норвегії, у Швеції, Шотландії, Канаді, Росії (Кольський півострів, Прибайкалля).

В Україні трапляються у Приазов'ї.

Значення

Лейкократові фояїти — сировина для скляної, цементної промисловості.

Особливо цінні рідкісні блакитні фояїти. Їх застосовують для виготовлення ювелірних прикрас та декору.

Література

Blum R. Foyait, ein neues Gestein aus Süd-Portugal // Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie. 1861. P. 426.
Brögger W. Die Mineralien der Syenitpegmatitgänge der Südnorwegischen Augit- und Nephelinsyenite // Zeitschrift für Kristallographie. 1890. Vol. 16. P. 28.
Wimmenauer W. Petrographie der magmatischen und metamorphen Gesteine. Stuttgart : Enke, 1985. 382 p.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Vinx R. Gesteinsbestimmung im Gelände. 4th ed. Berlin : Springer, 2014. 480 p.