Натроліт

Натроліт
Синоніми	бергманіт, бревікіт, галактит, еделіт, ехеліт, кондрикіт, крокаліт, мурабуліт, савіт, слоаніт, цеоліт голчастий
Клас мінералу	силікати
Колір	безбарвний, жовтуватий, червонуватий
Сингонія	ромбічна
Твердість	6, 0
Блиск	скляний
Густина	2, 24 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Натролі́т (від лат. natrium — натрій і давньогрец. λίθος — камінь) — мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат каркасної будови з групи цеолітів.

Синоніми — бергманіт, бревікіт, галактит, еделіт, ехеліт, кондрикіт, крокаліт, мурабуліт, савіт, слоаніт, цеоліт голчастий.

Історична довідка

Натроліт 1803 знайшов поблизу м. Зінгена (земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) та описав хімік М. Г. Клапрот. Мінералог Г. Траубе (1860–1913; Німеччина) описав мінерал (1887) і назвав його лаубанітом. Подальші дослідження М. Г. Траубе та мінералога Г. Штрунца (1910–2006; Німеччина) виявили ідентичність лаубаніту та натроліту, тому першу назву скасували й залишили другу.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Na₂[Al₂Si₃O₁₀] •2H₂O.

Хімічний склад, %: Na₂O — 16,3; Al₂O₃ — 26,8; SiO₂ — 47,4; H₂O — 9,5.

Домішки: Fe₂O₃, K₂O.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Ромбопірамідальний вид. Спайність ясна. Розчиняється в соляній кислоті з виділенням кремнезему.

Густина — 2,24 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,0.

Колір: безбарвний, жовтуватий, червонуватий. Блиск скляний, у волокнистих мас шовковистий.

Крихкий. Форми виділення: стовпчасті кристали, променисті агрегати, кристалічні кірочки, сфероліти та волокнисті маси.

Асоціації: кварц, кальцит, нефелін, содаліт, цеоліти.

Різновиди

Розрізняють:

натроліт голчастий (агрегати натроліту, які складаються з голчастих індивідів);
натроліт залізистий (натроліт з родовища Бревік у Норвегії, який містить 7,49 % Fe₂O₃ i 2,40 % FeO);
натроліт марганцевистий (різновид натроліту, який містить незначну кількість MnO).

Походження. Розташування родовищ

Утворюється в результаті гідротермальної зміни гірських порід, що містять польовий шпат. У цих породах натроліт виявляють як основний або вторинний компоненти основної маси. Може утворювати ідіоморфні кристали в друзах і фісурах.

Трапляєтьсяя в мигдалинах основних ефузивів з іншими цеолітами, а також як продукт розкладання нефеліну в лужних породах. Один із найпоширеніших цеолітів.

Поширений у Німеччині (земля Баден-Вюртемберг), Італії (регіон Венето), Франції (регіон Овернь — Рона — Альпи), Росії (Кольський півострів, Республіка Саха, Урал), США (штати Колорадо, Нью-Джерсі, Монтана, Орегон, Каліфорнія), Канаді (провінції Квебек, Нова Шотландія, Британська Колумбія), а також в Англії (графство Корнуолл), Ірландії, Норвегії тощо.

Натроліт в Україні

Трапляється у Приазов’ї (родовище Мазурова Балка), у Криму (гірський масив Карадаг), в Житомирській області (Володарськ-Волинське пегматитове поле)

Література

Dana E. S. Dana’s System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Натроліт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Натроліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Натроліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Натроліт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.04.2022