Канкриніт

Канкриніт
Клас мінералу	силікати
Колір	білий, сірий, жовтий, червонуватий
Сингонія	гексагональна
Твердість	5, 5–6, 5
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	5, 5–6, 5 г/см3
Особливі характеристики	крихкий

Канкрині́т (нім. Cancrinit, від Cancrin — прізвище політика) — мінерал класу силікатів групи фельдшпатидів, алюмосилікат натрію і кальцію каркасної будови.

Історична довідка

1839 Г. Розе виявив мінерал у долині р. Міас у Челябінській області (РФ), описав і назвав на честь політичного і військового діяча Г. Канкріна (1774; Німеччина — 1845; РФ) на відзнаку його заслуг в модернізації гірничої справи та солеварінні.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:
Na₆Ca[CO₃|(AlSiO₄)₆]•2Н₂O,
або (Na,Ca)₈(Al₆Si₆)O₂₄(CO₃,SO₄)₂•2H₂O,
або Na₆Ca2Al₆Si₆O₂₄(CO₃)₂.

Хімічний склад, %: Na₂О — 17,8; CaO — 4,0; SiO₂ — 38,7; Al₂О₃ — 29,3; СО₃ — 6,3; Н₂O — 3,9.

Кінцевий член ізоморфного ряду канкриніту — вишневіт, знайдений у Вишневих горах на Середньому Уралі (хімічна формула: Na₆Ca₂[AlSiO₄]₆(CO₃)₂•(1-5)Н₂O).

Проміжні члени ряду: сульфат-канкриніт (80–50 % канкринітового компоненту), карбонат-вишневіт (50–20 %).

Домішки: К, Cl.

Фізичні властивості

Сингонія гексагональна.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6,5.

Густина — 5,5–6,5 г/см³.

Колір білий, сірий, жовтий, червонуватий; вишневіт — ясно-блакитний до голубувато-синього.

Блиск скляний, на зламі жирний.

Спайність середня до довершеної. Крихкий.

Різновиди

• канкриніт карбонатистий — різновид, в якому серед додаткових аніонів переважає [СО₃]^2-;
• канкриніт натріїстий — містить 18,41 % Na₂O;
• канкриніт сульфатний, або вишневіт — різновид, в якому аніон [СО₃]^2- частково заміщений аніонами [SO₄]^2- i Cl^-, а Na — на К).

Походження. Розташування родовищ

Породотвірний мінерал деяких лужних магматичних гірських порід (включно з пегматитами в нефелінових сієнітах) або як продукт зміни нефеліну під дією сульфатних або карбонатних постмагматичних розчинів.

Супутні мінерали: фельдшпатиди (включно із содалітом, кальцитом і нефеліном), натроліт, ортоклаз, монтичеліт, титановий андрадит, циркон.

Родовища: Росія (Уральські гори, Кольський півострів), Норвегія (провінція Телемарк), Шотландія, Німеччина (нагір’я Айфель), Італія (вулкан Везувій), США (шт. Мен, Колорадо, Нью-Мексико), Канада (провінції Онтаріо, Квебек).

Типовий зразок канкриніту зберігається у Форумі Гумбольта (м. Берлін, Німеччина).

Значення

Перспективний п'єзооптичний матеріал.

Синтетичні канкриніти (за хімічним складом можуть відрізнятися від природних) слугують модельною системою для цеолітів.

Використання для виготовлення прикрас і декору обмежене через крихкість і неоднорідність твердості мінералу, зумовлену сторонніми домішками.

Рідкісний колекційний мінерал.

Література

1. Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 427–428.
2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
3. W. Maresch, O. Medenbach. Gesteine, München : Mosaik-Verlag, 1987. Т. 23. 287 р.
4. P. Korbel, M. Novаk. Mineralien Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel Verlag GmbH, 2002. 296 S .
5. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
6. Канкриніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
7. Cancrinite \ Handbook of Mineralogy URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/cancrinite.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Канкриніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Канкриніт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2025