Флюоритові руди

Флюори́тові ру́ди — природні мінеральні утворення, які містять флюорит у концентраціях, за яких технічно можливе та економічно доцільне його вилучення.

Класифікація

Виділяють власне флюоритові руди (вміст CaF2 понад 30 %) і комплексні (CaF2 менше 30 %).

Більшість промислових флюоритових руд входить до складу гідротермальних, грейзенових і карбонатитових родовищ. Відомі також родовища в пегматитах, гідротермально-осадові та залишкові.

Усі флюоритові руди (за винятком залишкових) ендогенні. Типовим є зв’язок гідротермальних флюоритових руд із континентальними вулканічними поясами і рифтами, грейзенових — зі внутрішніми антикліналями, серединними масивами, структурами ранньої консолідації складчастих систем (див. Складчастіть гірських порід).

Поширені у різних фізико-хімічних умовах — від магматичних до гіпергенних (див. Гіпергенез). Промислові концентрації утворюються лише при середньо- і низькотемпературних гідротермальних процесах, пов’язаних із кислими гранітоїдними породами (див. Гранітоїди). Форма рудних тіл флюориту (синонім — шпат плавиковий) різноманітна і залежить від характеру вмісних порід. У вивержених або хімічно малоактивних метаморфічних гірських породах він залягає у вигляді жил.

Ресурси і запаси

За величиною запасів виділяють родовища флюориту (млн т):

  • дрібні (0,5–2);
  • середні (2–5);
  • великі (5–10);
  • надвеликі (понад 10).

За вмістом CaF2 розрізняють руди (%):

  • багаті — понад 50 %;
  • середні — 35–50 %;
  • рядові — до 35 %.

Найбільше значення мають ендогенні фанерозойські родовища пізньоорогенної та епіорогенної активації.

Близько половини (44,5 %) загальних запасів флюориту зосереджено в Азії, дві третини з них — у Китаї (29,3 % загальних запасів світу). Інші запаси розподілені порівняно рівномірно в Африці, Америці та Європі.

Станом на 2019 підраховані світові запаси фосфатних порід становлять 70 млрд т (приблизно 5 млрд т 100 % еквіваленту флюориту).

Родовища

Гідротермальні родовища представлені жилами виповнення, мінералізованими зонами дроблення або стратиформними покладами, які сформувалися за значної участі процесів флуорного метасоматозу вмісних і основних карбонатних порід. Середній промисловий уміст CaF2 у рудах не менше 26 %.

Середньотемпературні гідротермальні родовища утворюють як жили, так і метасоматичні тіла різних розмірів. За мінералогічним складом руди таких родовищ полімінеральні. Крім флюориту, в них часто є кварц, барит, кальцит і багато інших мінералів (галеніт, сфалерит тощо). Приклад цього типу родовища в Україні — Покрово-Киреївське у приазовській частині Українського кристалічного щита поблизу с. Кумачове (Донецька область), представлене архейськими гірськими породами і мігматитами, інтрудованими древніми гранітами.

Грейзенові родовища є значними промисловими джерелами флюориту. Руди мусковіт (турмалін)-флюоритові та мусковіт-топаз-флюоритові з карбонатитами. Приклади — Вознесенське родовище (РФ), Шабрезьке (Узбекистан), Сонячне (Казахстан), Лост-Рівер і Кемп-Крік (Сполучені Штати Америки).

Карбонатитові родовища асоціюють із вулкано-плутонічними масивами лужних ультраосновних, лужно-основних та середніх лужних порід. Карбонатити утворюють штоки, дайки, трубки, лінійні тіла. Часто флюоритоносні карбонатити супроводжуються гідротермальними жилами, віддаленими від масивів магматичних порід на 10–18 км. Поклади мають до декількох десятків рудних тіл довжиною за простяганням понад 1 км, за падінням до 300 м за потужності 50–90 м. Зруденіння рідкісноземельне і плавикошпатове. Вміст флюориту в рудах невисокий. Приклади карбонатитових родовищ — Большетагнінське (Росія), Амба-Донгар (Індія), Айрон-Гілл (Сполучені Штати Америки) та інші.

Пегматитові родовища, як правило, дрібні, бідні й не мають важливого промислового значення. Використовують їх тільки для вилучення кристалів оптичного флюориту.

Осадові родовища складені уламковим матеріалом, належать до елювіально-делювіальних або делювіально-пролювіальних. Приклад — родовища рудного району Іллінойс-Кентуккі (Сполучені Штати Америки). Гідротермально-осадові родовища флюоритових руд відомі також в Італії та Китаї.

Флюоритові руди в Україні

В Україні родовища флюоритових руд є в Донецькій області (Покрово-Киреївське), а також у Приазов’ї, на Поділлі, Вінниччині (Бахтинська, Новоселівська та інші).

Застосування

Флюорит застосовують:

  • у металургії як флюс;
  • у хімічній промисловості для одержання флуору та його сполук (штучний кріоліт, плавикова кислота тощо);
  • у цементній промисловості;
  • у скляному й емалевому виробництвах;
  • під час виготовлення електродних покриттів і зварювальних флюсів.

Кольорові різновиди використовують як матеріал для декоративних і ювелірних виробів; прозорі бездефектні кристали — як оптичний матеріал для виготовлення лінз, призм, об’єктивів мікроскопів.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
  2. Mineral Commodity Summaries 2020. Reston : U.S. Geological Survey, 2020. 204 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Флюоритові руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Флюоритові руди (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ